Загальні принципи юридичної відповідальності.

Будучи відносно самостійним компонентом правової системи, інститут юридичної відповідальності базується на загальних керів­них засадах — принципах. У цих принципах знаходять своє виражен­ня загальні принципи права, тобто ті об’єктивно обумовлені начала, нідповідно до яких будується система права, правове регулювання я суспільстві.

З’ясування принципів юридичної відповідальності має пізнаваль­не значення, оскільки їх сукупність дає узагальнену характеристи­ку відповідальності в праві, дозволяє розкрити суть цього правово­го інституту.

В загальних принципах відповідальності відображаються стійкі закономірні зв’язки, завдяки яким інститут відповідальності існує та функціонує. Це внутрішні закономірності існування та дії інститу­ту юридичної відповідальності, що відображають його зміст, специ­фіку та призначення.

Практична роль принципів юридичної відповідальності полягає втому, що вони: 1) спрямовують правогворчу діяльність щодо удо­сконалення законодавства про юридичну відповідальність; 2) ви­значають порядок, процес регулювання відносин, що виникають із правопорушень. У юридичній літературі немає чіткості та єдності при виділенні принципів юридичної відповідальності.

Аналізуючи різні точки зору науковців, а також враховуючи зміст інституту юридичної відповідальності та практику застосування його норм, виділяють такі принципи:

1) законність;

2) невідворотність і своєчасність відповідальності;

3) недопустимість подвійності відповідальності за одне правопо­рушення;

4) індивідуалізація, персоніфікація;

5) регламентованість.

Розглянемо більш детальніше наведені принципи.

Принцип законності. Єдиною законною підставою застосування норм відповідальності є наявність факту правопорушення.

Детально питання правопорушення вже розглядалось у розділі 21 підручника. Тому слід б було зазначити лише наступне: в умовах демократичного правового режиму ніякі соціальні, расові, моральні чи інші якості особи, її минуле, її родинні та інші зв’язки, вольові 441

настанови, які не проявилися в антисуспільній поведінці — ніщо не може бути підставою виникнення юридичної відповідальності, крім самого факту правопорушення.

Правда, в судовій, адміністративній, дисциплінарній практиці, нп жаль, інколи зустрічаються випадки безпідставного притягнення особи до відповідальності.

Принцип невідворотності й своєчасності відповідальності. Між правосуддям і юридичною відповідальністю конкретної особи існує генетичний зв’язок: правопорушення породжує відповідальність, Іншими словами, немає юридичної відповідальності без правопо­рушення так само, як немає (не повинно бути) правопорушення беї юридичної відповідальності. Випадки застосування санкції без до­статньої законної підстави — правопорушення, що рідко зустріча­ються, в основному пояснюються помилками в кваліфікації діяння.

Якщо здійснюється факт правопорушення, а відповідальність не наступає, то це завжди завдає моральної шкоди авторитету закону, підриває ідею законності та справедливості у свідомості громадян нашої держави. При цьому шкода, заподіяна бездією закону, негай­но матеріалізується в нові правопорушення, оскільки провокувати ме думку про можливість уникнення юридичної відповідальності. Отже, зрозумілим стає принцип своєчасності.

Всякий принцип є принципом доти, доки він не знає винятків Проте необхідно пам’ятати, що при застосуванні юридичної відпо­відальності у кожному’ випадку слід враховувати вимоги доцільно­сті при виборі міри відповідальності. Деякі автори навіть вважають доцільність ще одним, окремим принципом юридичної відповідаль­ності. З цим цілком можна погодитись.

Отже, невідворотність і своєчасність — важливі принципи юри­дичної відповідальності, їх реалізація — один із надійних засобів підвищення ефективності в плані попередження правопорушень, и отже і зниження їх рівня.

Принцип заборони двічі притягати до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61 Конституції Украї­ни). Цей принцип також може бути сформульований як недопусш мість компонування двох і більше юридичних відповідальностеЙ ні фактично одне правопорушення.

Цей принцип не є безспірний. Так, деякі автори вважають мож­ливим поєднання, наприклад, адміністративної відповідальності і дисциплінарною. Інші вважають таке поєднання недоцільним. їв 442

будь-який галузевий інститут юридичної відповідальності здій- ііпоє штрафну, каральну функцію, всі інститути відповідальності використовують покарання як метод регулювання деліктних відно­ги н. Тому недопустимість подвійної відповідальності за одне пра­ної іорушення виражає також принцип економії каральних заходів, NK∣ιi