<<
>>

ТЕМА 4. ТЕОРІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Поняття та ознаки функцій держави. Співвідношення понять «функції держави», «функції державних органів», «функції державного управління» та «завдання держави». Критерії класифікації та види функцій держави.

Об’єктні функції сучасної держави: внутрішні функції - політична, економічна, соціа­льна, екологічна, культурна; зовнішні функції - оборонна, зовнішньополітич­на, зовнішньоекономічна, екологічна, зовнішньокультурна (гуманітарна). Те­хнологічні (владні, процесуальні, організаційні) функції держави: законодавча (правотворча), виконавча, судова, контрольна.

Форми реалізації функцій держави: правові форми - правотворча, пра- возастосовна, (правовиконавча, правоохоронна, договірна); організаційні (фактичні) форми: організаційно-регламентуюча, організаційно-економічна (організаційно-господарська), організаційно-ідеологічна. Методи реалізації функцій держави: загальні (загальнофункціональні) методи - примус, переко­нання, стимулювання; спеціальні - методи, необхідні для здійснення конкре­тно визначеної функції держави.

Механізм реалізації функцій держави: поняття та ознаки. Елементи ме­ханізму реалізації функцій держави та їх характеристика.

Сучасний розвиток юридичної науки характеризується посиленою ува­гою науковців до трансформації правової форми організації суспільних відно­син та з’ясуванням функціонального призначення держави в цьому процесі. Характер державного ладу завжди відображається саме у функціях держави, тому особливо актуальним є встановлення змістовно-сутнісного наповнення цього терміна, здійснення класифікації, яка дозволить дослідити природу яви­ща, внутрішні й зовнішні властивості.

Особливості сучасної української державності знайшли своє відобра­ження, перш за все, у модифікації функцій держави. Розробка теорії функцій Української держави дає можливість прогнозувати конкретні ситуації, пов’язані з трансформацією державності, її окремих інститутів, проведенням певної державної політики.

Аналіз функцій держави на сучасному етапі дозво­ляє виділити пріоритетні напрями в її діяльності, структури, що забезпечують реалізацію соціальних потреб, а також встановити рівновагу соціальних відно­син і сприяти подальшому розвитку суспільного прогресу. Ця обставина пояс­нюється, по-перше, тим, що «функціональність є найбільш суттєвою стороною будь-якої організації» і, отже, у функціях безпосередньо відображається сутність держави; а, по-друге, саме вони є обов’язковою передумовою до­слідження інших її зовнішніх проявів (механізму, форм, методів діяльності держави).

Формулювання визначення поняття «функції держави», має велике зна­чення для подальшого вивчення феномену держави в цілому та визначення за­кономірностей і перспектив її розвитку. У науковій літературі авторами пропо­

нуються різні визначення поняття «функції держави», які часто є суперечливи­ми. Так, у традиційному філософському значенні «функція» - це відношення двох об’єктів (груп), у якому зміна одного з них призводить до зміни іншого. «Функція» має значення з точки зору наслідків (позитивних чи негативних- дисфункціональних або нейтральних-функціональних), спричинених зміною одного параметра в інших параметрах, об’єкта (функціональність) або взаємозв’язку окремих частин у межах певного цілого (функціонування)

Для осмислення багатоаспектності і багатомірності поняття функцій держави необхідно зауважити, що в юридичній літературі чимало наукових праць присвячено проблемі теорії і практики функцій будь-яких інститутів. Наприклад, «функції держави», «функції державної влади», «функції держав­них органів», «функції управління», «функції конституційної юрисдикції», «функції територіальної громади», «функції політичних партій», «функції політичної системи», «функції конституційно-правової відповідальності» тощо. Правовий досвід щодо визначення поняття функцій тих чи інших інсти­тутів має бути використаний при визначенні поняття «функції держави».

В юридичній науці можна виділити два основні підходи до визначення категорії «функції держави».

По-перше, функція держави визначається голов­ним чином через її соціальне призначення, що полягає в розв’язанні певних за­вдань і досягненні цілей. По-друге, поняття функції держави пов’язується або прямо ототожнюється з поняттям її діяльності. Зазначені підходи є основними і принципово різними напрямами в теорії функцій держави, кожен з них має свої переваги і недоліки.

Функції держави виражають соціальну природу держави, конкретизують її сутність і є найбільш важливими якісними характеристиками та орієнтирами держави. Існують спроби дослідження функції держави як сторони соціального призначення держави або взагалі їх повного ототожнення.

Функції держави являють собою основні напрями або види її діяльно­сті, які виражають сутність і призначення держави, її роль і місце в суспільс­тві. До того ж, під основними напрямами розуміються найбільш загальні та постійні напрями або види діяльності (об’єктивні, постійні, системні) тобто ті, які найбільш змістовно й точно визначають функціональне призначення держави на відміну, наприклад, від завдань, мети. На відміну від функцій держави вони мають суб’єктивний характер, тобто визначаються під час сві­домої діяльності суспільства.

Отже, функції держави мають комплексний, синтезуючий характер. Як основні напрями діяльності держави, вони не ототожнюються з діяльністю чи з окремими аспектами її діяльності. Зміст кожної функції держави складаєть­ся з багатьох однорідних і однопорядкових аспектів її діяльності.

Визначення поняття «функції держави» дозволяють виділити деякі ха­рактерні ознаки, що мають загальний характер і у своїй сукупності склада­ють певний інваріант визначення поняття.

1. У функціях держави найбільш повно проявляється її сутність та соціальне призначення. Деякі вчені вважають, що саме ця ознака є основ­ною. Можна погодитися з тим, що між сутністю і соціальним призначенням держави існує безпосередній зв’язок, який реалізується за допомогою відпо­відних функцій держави.

2. Загальний, основоположний, предметний, об’єктивно необхідний характер напрямів та видів діяльності держави (що відрізняє функції від інших напрямів та видів діяльності).

Об’єктивний характер функцій держави пов’язаний із процесом їх виникнення та формування в конкретно- історичних умовах.

3. Діяльність держави спрямована на виконання основних завдань і досягнення цілей, які формуються на кожному конкретному історичному етапі розвитку суспільства. Цілі й завдання держави відрізняються від її фун­кцій тим, що за своїм походженням вони мають здебільшого суб’єктивний характер, тобто визначаються в результаті свідомої діяльності суспільства, а функції держави виникають об’єктивно, хоча розвиваються й вдосконалю­ються також у результаті свідомого впливу на них.

4. Постійний, стійкий характер. Функції держави - це стійкі, постій­ні напрями та види її діяльності, які здійснюються протягом історично визна­чених періодів її існування й розвитку, протягом більш-менш тривалого часу або протягом всього періоду існування.

5. Структурованість функцій держави. Дослідження структури дер­жавних функцій пов’язано з двома її основними характеристиками'. 1) елементами структури; 2) закономірними взаємозв’язками цих елементів між собою. Структурними елементами функції держави є: а) сутність та соці­альне призначення держави (у межах об’єкта функції); б) напрям державної діяльності; в) об’єкт функції - те, на що спрямований вплив держави; г) мета, на досягнення якої спрямовано державний вплив; ґ) основні методи, форми, способи, принципи і засоби реалізації функції.

До основних взаємозв’язків елементів структури функції держави слід віднести:

взаємовідносини і взаємозв’язки між об’єктивними вимогами функ­ції і практичною діяльністю з реалізації призначення держави та об’єктивних потреб державного регулювання;

взаємозв’язки між практичною діяльністю держави (і її результа­том) та цілями, на досягнення яких спрямована функція;

взаємозв’язки між вимогами завдань і цілей функції, з одного боку, та формами, методами, способами і засобами реалізації - з іншого.

Таким чином, структурний аналіз функцій в теоретичному плані ство­рює передумови для конкретизації їх змісту, уникнення ототожнення з окре­мими структурними елементами, дозволяє побудувати чітку, об’єктивно обумовлену модель системи функцій держави.

В практичному плані струк­турний аналіз функцій держави дозволяє вчасно виявляти порушення, які

перешкоджають їх оптимальній реалізації.

6. Реалізація функцій держави здійснюється в певних формах та конкретними методами. Функції держави реалізуються в конкретних діях суб’єктів державної влади. Ці дії носять різноманітний характер і можуть бу­ти зведені в більш однорідні групи. Зовнішнє практичне вираження діяльнос­ті у сфері реалізації функцій держави в конкретних умовах називають фор­мами здійснення.

Отже, функції держави - це об’єктивно необхідні, взаємопов’язані на­прями та види її діяльності, спрямовані на реалізацію завдань, досягнення ві­дповідної мети в конкретних формах за допомогою спеціальних методів, які виражають сутність, соціальне призначення держави, роль та місце її в суспі­льстві на конкретному етапі розвитку. За змістом функції держави - це суку­пність однорідних напрямів її діяльності, що характеризуються внутрішньою єдністю та суттєвою відмінністю їх від інших напрямів. За формою функції держави - це сукупність основних видів державної діяльності.

Наукова класифікація будь-якого суспільного явища, у тому числі фу­нкцій держави, має здійснюватись за певними, об’єктивно існуючими озна­ками, критеріями. У наукових і практичних цілях функції держави можуть бути класифіковані за різними критеріями, які часто розглядаються в юриди­чній літературі як рівнопорядкові, рівнозначні одне одному явища.

Виходячи із ступеня суттєвості і об’єктивного характеру виділяють наступні функції держави:

1. За об’єктами (сферами) діяльності держави - об’єктні (лінійні): внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції держави:

політична (спрямована на забезпечення народовладдя, розвиток форм та інститутів політичного плюралізму, врегулювання політичних кон­фліктів);

економічна (спрямована на забезпечення нормального формування, функціонування та розвитку економіки країни, захист існуючих форм влас­ності та створення умов для їх розвитку);

соціальна (створення умов, які забезпечують нормальні умови життя людини, її вільний розвиток, створення рівних можливостей для усіх громадян у досягненні суспільного добробуту, соціальну захищеність особистості);

екологічна (спрямована на забезпечення екологічного добробуту громадян і екологічної безпеки країни);

культурна (спрямована на підняття культурного і освітнього рівнів громадян, необхідних для цивілізованого суспільства, створення умов для їх участі в житті суспільства, користування відповідними культурними і науко­вими досягненнями, забезпечення науково-технічного розвитку суспільства).

Зовнішні функції держави: оборонна (захист цілісності і недоторкан­ності власної території, виконання міжнародних зобов’язань, застосування у разі необхідності для розв’язання міжнародних конфліктів збройних сил),

зовнішньополітична, зовнішньоекономічна, зовнішньокультурна (гуманітарна);

2. За способами діяльності держави - технологічні (владні, процесу­альні, організаційні): законодавча (правотворча), виконавча, судова.

3. За тривалістю дії (за умовами діяльності держави): постійні та тимчасові.

4. За суб’єктами діяльності', загальнодержавні, функції суб’єктів феде­рації (у федеративних державах), функції органів державної влади тощо.

Класифікація функцій держави є передумовою подальшого наукового аналізу і сприяє їх глибокому і різнобічному вивченню, а також виведенню практичних рекомендацій щодо вдосконалення основних напрямів діяльності держави. Класифікація (групування, систематизація) функцій сприяє більш всебічному і цілісному уявленню як про кількість функцій держави, так і про їх характер.

Зміст функцій держави ще не дає сутнісного уявлення про функції держави як самостійну правову категорію в її повному обсязі. Відомо, що зміст будь-якого явища не може існувати поза відповідною формою. Це при­таманно і функціям держави. У свою чергу, форми і методи реалізації фун­кцій держави не можна розглядати у відриві від змісту діяльності держави та її сутності.

Наукова оцінка та класифікація форм і методів здійснення функцій держави у вітчизняній літературі проводилася з різних позицій: юридичних, управлінських, соціологічних, політологічних тощо. Але, як свідчить аналіз, в юридичній доктрині недостатньо уваги приділяється дослідженню форм і методів здійснення функцій держави в сучасних трансформаційних умовах. Проте, сьогодні ця наукова проблематика має як теоретичне, так і практичне значення для функціонування держави.

У сучасній юридичній літературі іноді, взагалі, ототожнюють поняття «форм» та «методів» здійснення функцій держави. Не зважаючи на певну те­рмінологічну подібність «форм» і «методів» реалізації функцій держави, - це різні за змістом поняття, що доповнюють одне одного.

Аналіз філософського визначення категорій «форма» і «метод» дозво­ляє вважати, що форма реалізації функцій держави завжди є засобом зовніш­нього виразу напрямів та видів діяльності держави. Якщо це і спосіб, то тіль­ки прояву змісту зовні. Проте метод супроводжує форму і є сукупністю при­йомів, способів досягнення певних цілей при здійсненні функцій.

Форми реалізації функцій держави показують якого зовнішнього вира­зу набуває діяльність держави, яким чином вона оформлена. Форми реаліза­ції функцій держави - це об’єктивація (зовнішній вираз) практичної діяльно­сті держави щодо здійснення її функцій у конкретних умовах.

Ознаками форм реалізації функцій держави є: здійснюються уповноваженими на це суб’єктами - органами держа­вної влади та іншими особами (органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами, на яких покладено виконання публічні функції);

мають юридичну значущість, тобто тягнуть за собою настання пев­них юридичних наслідків;

мають правовий характер, що означає відповідність цих дій праву. Органи державної влади діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені конституцією та законами;

їхні результати закріплюються у визначених законом правових ак­тах (нормативно-правових, інтерпретаційно-правових, правозастосовних ак­тах та ін.);

здійснюється із додержанням процедури, передбаченої законом.

Доцільно виокремити два підходи щодо трактування форм реалізації функцій держави. Згідно з першим підходом, форми реалізації функцій дер­жави є діяльністю основних складових механізму держави, специфічними видами державної діяльності. Такими формами є:

законодавча,

виконавча,

судова, контрольно-наглядова діяльність.

Законодавча діяльність є формою реалізації функцій держави, яка полягає у прийнятті, зміні, призупиненні дії і скасуванні законів та підзакон- них нормативно-правових актів законодавчим органом державної влади.

Виконавчою діяльністю є нормативно регламентована, оперативна, повсякденна реалізація органами виконавчої влади функцій держави в еко­номічній, політичній, соціальній, духовно-культурній та інших сферах.

Судова діяльність є формою реалізації функцій держави шляхом здій­снення правосуддя.

Контрольно-наглядова діяльність є реалізацією функцій держави шляхом здійснення всіх різновидів державного контролю і нагляду за закон­ністю.

Згідно з другим підходом, форми реалізації функцій держави - це од­норідна за характером та змістом діяльність органів держави щодо здійснен­ня її функцій. Відповідно до такого підходу, форми можна поділити на пра­вові:

правотворча, що спрямована на розробку, прийняття, зміну та ска­сування нормативно-правових актів;

правозастосовча (правовиконавча, правоохоронна, договірна), яка має своєю метою сприяння адресатам правових норм у реалізації їхніх прав і обов’язків, а також контроль за цим процесом;

організаційні (фактичні): організаційно-регламентуюча, організа­ційно-економічна (організаційно-господарська), організаційно-виховна, ор- ганізаційно-контролююча, організаційно-ідеологічна.

У змісті організаційно-регламентуючої форми присутні наступні складові: підбір, розстановка, виховання та визначення ефективності діяль­ності кадрів у сфері здійснення державних функцій; поточна робота певних

структур щодо забезпечення функціонування державних органів (підготовка проектів документів, організація проведення засідань колегіальних органів), оперативна поточна організаторська робота визначених структур щодо за­безпечення функціонування органів держави в розв’язанні певних конкретно- політичних завдань, у технічно-організаційному забезпеченні функціонуван­ня різних гілок державного механізму.

Організаційно-економічна форма - це організація матеріально- технічного забезпечення здійснення державних функцій, оперативно- технічна, поточна господарська робота (економічне обґрунтування, фінансу­вання, контрольно-ревізійна діяльність, статистика), організація постачання матеріального забезпечення різних державних функцій тощо. Поряд із орга­нізаційно-економічною формою діяльності автори виокремлюють і організа­ційно-господарську. Це діяльність держави, що пов’язана із забезпеченням державних органів приміщеннями, іншими матеріальними ресурсами, розпо­ряджання грошовими коштами тощо.

Організаційно-контролююча форма - це організація недержавного контролю у сфері здійснення державних функцій. Мова йде про контроль громадянського суспільства за діяльністю державної влади, армії, діяльності правоохоронних органів тощо.

Організаційно-виховна форма - це організація виховання, пропаганди, агітації, інформування та іншого забезпечення виховного впливу на населен­ня у сфері здійснення державних функцій.

Організаційно-ідеологічна форма - це діяльність, пов’язана з ідеологі­чним та інформаційним забезпеченням функціонування державних органів, організація прес-конференцій, роз’яснення того чи іншого рішення держав­ного органу, вплив на формування і розвиток у потрібному напрямі громад­ської думки; повсякденна оперативно-пояснювальна виховна робота з ідеоло­гічного забезпечення виконання різних функцій держави, наприклад, роз’яснення змісту прийнятих законів та інших нормативних актів, форму­вання суспільної думки; робота засобів масової інформації тощо.

Методи реалізації функцій держави - це система засобів, способів та прийомів здійснення напрямів та видів її діяльності.

У методах проявляється фактичний зміст діяльності з реалізації функ­цій держави. При цьому вони нерозривно пов’язані з формами їх здійснення. Якщо методи характеризують внутрішню сторону діяльності з реалізації фу­нкцій держави, то форми - зовнішню. Методи - це зміст діяльності, форми - зовнішній вираз цієї діяльності. Методи - це своєрідне наповнення форм здійснення функцій держави.

Аналіз різних підходів щодо розуміння методів реалізації функцій дер­жави дозволяє здійснити їх класифікацію за таким критерієм, як особливості прояву волі держави (владно-організуючого впливу) при здійсненні функцій держави. Вони поділяються на: загальні (загальнофункціональні) методи - переконання, стимулювання, примус; спеціальні - методи, необхідні для

здійснення конкретно визначеної функції держави.

Окрім вищевказаних методів здійснення функцій держави у юридичній літературі також виділяють такі групи методів'.

метод нормативного правового регулювання;

метод примусу, який використовується при порушенні загальноо­бов’язкових державних приписів;

метод рекомендацій, тобто орієнтації на конкретний зразок поведі­нки або дій, бажаних із точки зору держави, і метод заохочення, який прово­кує

дотримання цього зразку, стимулюючи суспільнокорисну діяль­ність;

метод договірного регулювання, який набуває в умовах демократи­чної держави універсального значення;

метод контролю і нагляду;

метод інформаційного впливу на суспільство.

Методи є важливою складовою процесу реалізації функцій держави, наявність прогресивних методів та їх правильне використання є передумо­вою ефективності процесу реалізації функцій держави.

Механізм реалізації функцій держави представляє собою сукупність методів, принципів, правових та організаційних засад їх здійснення. Завдання і функції держави здійснюються через спеціально створені інституції, які в сукупності формують механізм держави, за допомогою якого держава існує як така.

Таким чином, держава як суспільно-політичний феномен є багатофун­кціональним явищем системного характеру. Функції сучасної держави мають не лінійний характер, а є ієрархізованою динамічною системою. Враховуючи, що загальною функціональною цінністю сучасної держави є її служіння гро­мадянському суспільству, то її (держави) найважливішим функціональним призначенням є каталізація процесів формування й удосконалення інститутів громадянського суспільства. Все це детермінує новелізацію переліку, змісту, форм та методів реалізації традиційних функцій держави, яка обумовлюється глобальними проблемами сучасності.

На сучасному етапі для глибокого та всебічного розуміння процесів, що відбуваються, представники науки повинні аналізувати й узагальнювати розвиток функцій держави, прогнозувати державний та суспільний розвиток, мати науково обґрунтовані рекомендації для практики, діяльності органів державної влади, політичних і державних діячів, які виробляють і реалізують державну політику в усіх сферах життя. Тому комплексне, ґрунтовне дослі­дження функцій сучасної Української держави є вихідним у процесах держа­вотворення і правотворення.

Ключові поняття:

поняття функції, функції держави, класифікація функцій держави, вну­трішні функції держави, зовнішні функції держави, економічна функція дер­жави, соціальна функція держави, політична функція держави, екологічна фу­нкція держави, культурна функція держави, інформаційна функція держави, правоохоронна функція держави, правозахисна функція держави, функція спів­робітництва та інтеграції з сучасними державами, функція забезпечення ми­ру та підтримка світового правопорядку, функція оборони, правова форма здійснення функцій держави, ознаки правових форм здійснення функцій дер­жави, нормотворча форм здійснення функцій держави, правозастосовна фор­ма здійснення функцій держави, правоохоронна форма здійснення функцій держави, контрольна форма здійснення функцій держави, інтерпретаційно- правова форма здійснення функцій держави, методи реалізації функцій дер­жави, засобами державного впливу, заохочення, примус, переконання, механізм реалізації функцій держави, ознаки механізму реалізації функцій держави, еле­менти механізму реалізації функцій держави.

1. Сутність держави, її соціальне призначення проявляється у її:

а) принципах;

б) завданнях;

в) функціях;

г) формі;

д) методах.

2. Одним із перших вчених, який почав вивчати функції держави, був:

а) А. Венгеров;

б) Ф. Тарановський;

в) Т. Парсонс;

г) М. Коркунов;

д) С. Братусь.

3. Об’єктивно необхідні, взаємопов’язані напрями та види діяльності, спрямовані на реалізацію завдань, досягнення відповідної мети у конкретних формах за допомогою спеціальних методів, які виражають сутність, соціа­льне призначення держави, роль та місце її в суспільстві на певному етапі розвитку - це:

а) функції органів державної влади;

б) функції держави;

в) завдання держави;

г) методи державного управління;

д) функції державного управління.

4. В юридичній науці виділяють такий основний підхід до визначення дефініції «функції держави»:

а) поняття функції держави пов’язується або прямо ототожнюється з поняттям її діяльності;

б) поняття функції держави пов’язується з поняттям діяльності держав­них органів;

в) поняття функції держави прямо ототожнюється з поняттям її діяль­ності;

г) поняття функції держави пов’язується або прямо ототожнюється з державою;

д) поняття функції держави пов’язується з поняттям «завдання держа­ви».

5. До загальновизнаних ознак функцій держави належить:

а) об’єктивна обумовленість функцій держави; дуалістична природа фу­нкцій держави (поєднання стійкості та динамізму);

б) конституційно регламентований, загальний, основний, предметний (об’єктний) характер функцій держави;

в) загальний, предметний, об’єктивно необхідний, постійний та стійкий характер;

г) спрямованість на виконання завдань і досягнення цілей, які формують­ся на кожному конкретному історичному етапі розвитку суспільства;

д) казуальний, предметний, об’єктивно необхідний, постійний та стійкий характер.

6. Правотворча діяльність, як одна з видів правових форм реалізації функцій держави - це:

а) форма здійснення функцій держави шляхом видання нормативно- правових актів, видання та санкціонування, зміни чи відміни правових норм;

б) оперативна поточна організаційна робота з приводу вирі­шення тих чи інших конкретно-політичних завдань, техніко- організаційного забезпечення функціонування різних ланок держав­ного механізму;

в) форма здійснення функцій держави шляхом владної оперативної роботи державних органів з приводу охорони норм права від порушень, за­хисту наданих громадянам суб'єктивних прав і забезпечення покладених на них юридичних обов'язків;

г) пов'язана з повсякденним вирішенням різноманітних питань управ­ління справами суспільства владну, творчу, виконавчо-розпорядницьку ро­боту державних органів з приводу реалізації функцій держави шляхом ви­дання актів застосування норм права, які є підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин;

д) діяльність державних органів з приводу виконання законів та підза- конних нормативних актів шляхом видання актів застосування права.

7. Змістом функцій держави є:

а) процес впливу держави на суспільство через практичну діяльність її відповідних структур;

б) процес впливу держави через практичну діяльність її відповідних структур на певні суспільні відносини;

в) процес впливу держави на певні суспільні відносини;

г) процес впливу держави та суспільства через практичну діяльність їх відповідних структур на певні суспільні відносини;

д) процес впливу держави на суспільство.

8. Функції держави залежать від:

а) реальних умов існування держави;

б) формальних умов існування держави;

в) реальних та формальних умов існування держави;

г) умов існування держави та суспільства в ній;

д) умов виникнення держави та суспільства.

9. Функції держави виражають:

а) статику держави;

б) динаміку держави;

в) статику розвитку основних напрямів діяльності держави;

г) динаміку розвитку основних напрямів діяльності держави;

д) статику та динаміку держави.

10. Пов’язані між собою напрями та види державної діяльності, що у своїй сукупності складають певну цілісність - це:

а) державна влада;

б) система функцій держави;

в) функції держави;

г) напрями діяльності держави;

д) законодавча компетенція.

11. Співвідношення понять «функції держави» та «функції державних органів» полягає у наступному:

а) поняття «функції держави» є більш вузьким за змістом, ніж «функції державних органів»;

б) поняття «функції державних органів» є меншими за обсягами та більш предметними за змістом порівняно із «функціями держави»;

в) поняття «функції держави» та «функції державних органів» є різними за змістом та не перебувають у взаємозв’язку;

г) «функції держави» є різновидом «функцій державних органів»;

д) поняття «функції держави» є ширшим за поняття «функції державних органів».

12. Співвідношення понять «функції держави» та «функції місцевого самоврядування» полягає у наступному:

а) поняття «функції держави» є більш вузьким за змістом, ніж «функції місцевого самоврядування»;

б) «функції місцевого самоврядування» є меншими за обсягами та більш предметними за змістом порівняно із «функціями держави»;

в) поняття «функції держави» та «функції місцевого самоврядування» взаємопов’язані та взаємообумовлені;

г) «функції держави» є різновидом «функцій місцевого самоврядування»;

д) поняття «функції держави» є ширшим за поняття «функції місцевого самоврядування».

13. Співвідношення понять «функції держави» та «функції політичної системи суспільства» полягає у наступному:

а) поняття «функції держави» є широким за змістом, ніж «функції полі­тичної системи суспільства»;

б) «функції політичної системи суспільства» є меншими за обсягами та більш предметними за змістом порівняно з поняттям «функції держави»;

в) поняття «функції держави» та «функції політичної системи суспільст­ва» взаємопов’язані та взаємообумовлені;

г) поняття «функції держави» має похідний характер щодо поняття «фу­нкції політичної системи суспільства»;

д) поняття «функції держави» є вужчим стосовно поняття «функції полі­тичної системи суспільства».

14. Співвідношення понять «функція держави» і «завдання держави» полягає у наступному:

а) поняття «функції держави» та «завдання держави» є самостійними елементами;

б) поняття «завдання держави» та «функції держави» є тотожними;

в) поняття «функції держави» є різновидом «завдання держави»;

г) «завдання держави» і «функції держави» є неподільними;

д) поняття «завдання держави» є різновидом «функції держави».

15. Функції державного управління - це:

а) сукупність об’єктивно необхідних, нормативно визначених, конкрет­них напрямів та видів діяльності держави в економічній сфері з правової рег­ламентації економічних процесів;

б) основні напрями забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадянина;

в) складові змісту управлінської діяльності, що характеризуються пев- ною самостійністю, однорідністю, складністю та стабільністю владно- організуючого впливу суб’єкту управління, спрямованого на забезпечення життєво значущих потреб об’єкта управління;

г) основні напрями впливу на суспільні відносини, метою яких є підви­щення соціально-політичної активності громадян в управлінні суспільством і державою;

д) основні напрями діяльності голови держави, обумовлені його місцем та участю у системі органів державної влади.

16. Структурним елементом функцій держави є:

а) основні методи, форми, способи, принципи і засоби реалізації функцій;

б) спрямований державний вплив;

в) визначення держави;

г) державне правотворення;

д) взаємозв’язки між практичною діяльністю держави та цілями, на які спрямована функція держави.

17. Основним критерієм, за допомогою якого можна відмежувати од­ну функцію держави від іншої, є:

а) специфіка відповідних суспільних, політичних, культурних та інших відносин, які держава регулює у процесі своєї діяльності;

б) специфіка відносин, які регулюються державою;

в) специфіка відповідних суспільних відносин, які держава регулює у процесі своєї діяльності, що потребує різного впливу на них, а також різних форм та методів такого впливу;

г) специфіка відносин у суспільстві;

д) специфіка окремих суспільних відносин.

18. Критерії, за якими класифікують функції держави:

а) за основними елементами діяльності суспільства;

б) за основними елементами діяльності держави та суспільства;

в) за об’єктними, за сферами діяльності держави;

г) за способами взаємодії держави та суспільства;

д) за основними елементами взаємодії держави та суспільства.

19. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах здійснюються функ­ції держави, їх можна поділити на:

а) постійні та тимчасові функції;

б) головні та похідні функції;

в) загальносоціальні функції та функції захисту групових інтересів;

г) загальні, додаткові, постійні та тимчасові функції;

д) внутрішні та зовнішні функції.

20. За територіальним критерієм розрізняють:

а) постійні та тимчасові функції;

б) загальнодержавні та місцеві функції;

в) загальні, муніципальні та регіональні функції;

г) загальні, додаткові, постійні та тимчасові функції;

д) постійні, тимчасові, загальнодержавні та локальні функції.

21. За ступенем політичної значущості виділяють такі функції дер­жави, як:

а) основні та допоміжні;

б) загальні, основні та додаткові;

в) загальні, спеціальні та допоміжні;

г) основні, проміжні та додаткові;

д) основні та неосновні.

22. За правовими формами діяльності держави виокремлюють такі функції держави, як:

а) законодавчі, розпорядчі та судові;

б) законодавчі, виконавчі та судові;

в) законодавчі, розпорядчі та адміністративні;

г) розпорядчі, адміністративні та судові;

д) законодавчі, розпорядчі, судові, виконавчі та адміністративні.

23. За змістом функції держави поділяються на:

а) соціальні, організаційні та культурні;

б) первинні, вторинні та додаткові;

в) соціальні, первинні та вторинні;

г) культурні та соціальні;

д) соціальні та організаційні.

24. Залежно від типу держав виділяють наступні функції держави:

а) функції антидемократичних держав та держав демократичного типу;

б) функції держав експлуататорського типу та держав демократичного типу;

в) функції держав експлуататорського, демократичного типів та допо­міжні функції;

г) функції держав експлуататорського, демократичного типів та загаль- носоціальні функції;

д) загальносоціальні, загальнополітичні та допоміжні функції.

25. За способом діяльності держави виділяють:

а) законодавчу, виконавчу та парламентську функції;

б) законодавчу, виконавчу та судову функції;

в) законодавчу, виконавчу та урядову функції;

г) адміністративну, виконавчу та парламентську функції;

д) президентську, виконавчу та парламентську функції.

26. За часом дії функції держави класифікують на:

а) тимчасові та постійні;

б) зовнішні та внутрішні;

в) об’єктні та організаційні;

г) законодавчі та виконавчі;

д) економічні та політичні.

27. За об’єктами (сферами) діяльності держави розрізняють:

а) економічну, соціальну, культурну, оборонну, інформаційну та інші функції;

б) соціальну, виконавчу, оборонну, гуманітарну, функцію прогнозування та інші функції;

в) тимчасову, соціальну, культурну, оборонну, гуманітарну та інші функ­ції;

г) економічну, соціальну, культурну, оборонну, виконавчу та інші функ­ції;

д) інформаційну, соціальну, культурну, оборонну, судову та інші функції.

28. Організаційні функції класифікують на:

а) функцію господарського керівництва, забезпечення добробуту, залу­чення громадян у суспільне життя, охорони суспільного порядку, культурно- ідеологічну функцію, дипломатичну тощо;

б) культурно-ідеологічну функцію, функцію соціального забезпечення, політичного контролю, охорони суспільного порядку, дипломатичну тощо;

в) господарсько-організаційну, культурно-ідеологічну функції, функ­цію залучення громадян у суспільне життя, тотального контролю за суспіль­ним життям тощо;

г) функцію господарського керівництва, культурно-ідеологічну функ­цію, функцію забезпечення добробуту, залучення громадян у суспільне жит­тя, охорони суспільного порядку, дипломатичну, економічну функцію, функ­цію політичного контролю тощо;

д) дипломатичну, культурну, соціально-економічну тощо.

29. Діяльність, спрямована на вирішення основних економічних, соціа­льних, політичних та інших завдань, що постають перед суспільством про­тягом тривалого часу - це:

а) загальні функції держави;

б) загальносоціальні функції держави;

в) соціально-політичні функції держави;

г) основні функції держави;

д) загальнополітичні функції держави.

30. Сутність загальносоціальних функцій держави полягає:

а) в участі в урегулюванні міжнародних та міждержавних конфліктів, бо­ротьбі з міжнародними злочинами;

б) у діяльності, що спрямована на вирішення основних економічних, со­ціальних, політичних та інших завдань, що постають перед суспільством про­тягом тривалого часу;

в) у задоволенні інтересів класу або соціальної групи, яка панує у суспі­льстві;

г) у забезпеченні розвитку демократичних інститутів держави;

д) у забезпеченні соціальних інтересів населення.

31. Завданням держави в економічній сфері є:

а) створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини шляхом гарантування певного обсягу благ за рахунок держави;

б) забезпечення екологічного благополуччя громадян, їхньої екологіч­ної безпеки, охороні навколишнього природного середовища;

в) потреба знайти оптимальну міру і найефективніші форми державно­го регулювання економіки, які, не руйнуючи її ринкової природи, водночас забезпечували б її максимальну соціальну ефективність;

г) визнання, законодавче закріплення і державна гарантія прав і сво­бод людини і громадянина;

д) фінансова та організаційна підтримка науково-дослідної діяльності, створення і забезпечення умов для задоволення культурних потреб людей.

32. Оберіть внутрішні функції цивілізованої держави:

а) політична, економічна, оподаткування і фінансового контролю, соціа­льна, екологічна, культурна (духовна), інформаційна, правоохоронна;

б) політична, економічна, оподаткування і фінансового контролю, соціа­льна, екологічна, культурна (духовна), інформаційна, правоохоронна, правот- лумачна;

в) політична, економічна, екологічна, культурна (гуманітарна), інформа­ційна, оборона держави, підтримання світового правопорядку;

г) політична, економічна, оподаткування, ціннісна, регулятивна, соціаль­на, екологічна, культурна (духовна), інформаційна;

д) правоохоронна, виховна, підтримання світового правопорядку.

33. Функції, що мають загальнопланетний характер і стосуються інтересів усіх країн:

а) зовнішньополітичні функції Української держави;

б) зовнішньоекономічні функції Української держави;

в) відкриті функції Української держави;

г) глобальні функції Української держави;

д) внутрішні функції Української держави.

34. До внутрішніх функцій Української держави належать:

а) оборонна, зовнішньополітична, екологічна, зовнішньокультурна та інші функції;

б) зовнішньополітична, зовнішньоекономічна, екологічна, гуманітарна та інші функції;

в) оборонна, політична, економічна, екологічна, гуманітарна та інші фун­кції;

г) оборонна, соціальна, економічна, екологічна та інші функції;

д) політична, економічна, культурна, екологічна, соціальна та інші функ­ції.

35. Нормативно визначені напрями та види діяльності держави з регу­лювання сфери політичних відносин, вироблення й реалізації внутрішньої і зов­нішньої політики, створення умов та інститутів для розвитку народовладдя й політичної стабільності, а також забезпечення національної безпеки - це:

а) оборонна функція держави;

б) дипломатична функція держави;

в) інформаційна функція держави;

г) соціальна функція держави;

д) політична функція держави.

36. Конституційно-регламентовані, загальні, об’єктивно необхідні на­прями та види діяльності держави з регулювання сфери політичних відно­син, вироблення, реалізації й гарантування внутрішньої та зовнішньої полі­тики держави, створення умов та інститутів для розвитку народовладдя, забезпечення умов для розвитку й функціонування політичної системи суспі­льства - це:

а) економічна функція Української держави;

б) соціальна функція Української держави;

в) оборонна функція Української держави;

г) політична функція Української держави;

д) дипломатична функція Української держави.

37. Правовою основою політичної функції Української держави є:

а) цивільне, господарське та адміністративне право;

б) конституційне, цивільне та бюджетне право;

в) кримінальне, адміністративне та цивільне право;

г) конституційне, адміністративне та кримінальне право;

д) конституційне, бюджетне та цивільне право.

38. Суб’єктами, які реалізують політичну функцію Української держави є:

а) народ, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання;

б) юридичні особи, органи державної влади та політичні партії;

в) юридичні особи, юридичні особи, органи державної влади, громадські об’єднання та політичні партії;

г) органи публічної влади, громадські об’єднання та політичні партії;

д) народ, органи муніципальної влади, політичні партії та органи держа­вної влади.

39. Напрями діяльності держави із забезпечення нормального функціону­вання і розвитку економіки, у тому числі за допомогою охорони форм власнос­ті, організації зовнішньоекономічних зв ’язків - це:

а) політична функція;

б) економічна функція;

в) екологічна функція;

г) соціально-культурна функція;

д) культурна функція.

40. Функція, притаманна державі будь-якого типу:

а) культурно-виховна;

б) оборони держави;

в) охорони прав і законних інтересів людини і громадянина;

г) інтеграції у світову економіку;

д) інформаційна.

41. Економічна функція Української держави - це:

а) план утворення та використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів у суспільстві;

б) організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи;

в) сукупність методів, спрямованих на захист національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз;

г) сукупність програм реформування економіки країни, а також забезпе­чення ринкової економіки;

д) конкретні напрями діяльності держави в економічній сфері з правової регламентації економічних процесів, а також реалізації соціально-економічних проектів та програм забезпечення економічної безпеки.

42. Взаємовигідна торгівля, як одна із видів зовнішньоекономічних фу­нкцій, полягає у наступному:

а) реалізація інтересів України у сфері економіки, торгівлі, бізнесу шляхом її інтеграції у світову економіку;

б) підтримка та розвиток культурних і наукових зв'язків з іншими державами; забезпечення збереження історичних пам'яток та інших об'єк­тів, що мають культурну цінність; вживання заходів щодо повернення куль­турних цінностей усього народу, які знаходяться за кордоном;

в) регулювання питань, пов'язаних з переміщенням товарів і транспо­ртних засобів через державний кордон;

г) збереженні миру, попередженні ядерної війни, роззброєнні, ліквідації ядерної зброї, а також співробітництві з іншими державами у боротьбі з ор­ганізованою злочинністю, тероризмом і в регулюванні міжнародних конфлі­ктів;

д) участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного спів­робітництва з іншими державами.

43. Встановіть, до характеристики якої функції держави належать такі ознаки: «Розробка економічної політики; управління підприємствами, доля державної власності в яких складає більше 50%; встановлення право­вих засад ринкових відносин та цінової політики; припинення монополізму та недобросовісної конкуренції; захист прав споживачів»:

а) екологічної;

б) соціальної;

в) політичної;

г) економічної;

д) антимонопольно!'.

44. Екологічною функцією Української держави є:

а) нормативно регламентовані напрями із забезпечення й гарантування гідних умов існування, створення рівних і справедливих можливостей для роз­витку кожної людини;

б) комплекс станів, явищ і дій, що забезпечує екологічний баланс у дер­жаві і в будь-яких її регіонах на рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно і політично готове суспільство;

в) комплексна науково-інформаційна система регламентованих періоди­чних безперервних, довгострокових спостережень, оцінки та прогнозу змін стану природного середовища з метою виявлення негативних змін і вироблен­ня рекомендацій з їх усунення або ослаблення.

г) управління природними системами та керування природокористува- чами (управління охороною навколишнього природного середовища і раціона­лізацією використання природних ресурсів);

д) нормативно регламентовані напрями та види діяльності держави, що спрямовані на забезпечення екологічного добробуту громадян і екологічної безпеки країни, основним змістом яких є державне управління й координація діяльності у галузі охорони довкілля.

45. Правоохоронна функція держави - це:

а) забезпечення охорони конституційною ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин;

б) організація і забезпечення системи одержання, використання, поши­рення і збереження інформації;

в) консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організа­ція освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;

г) забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повно­го здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'як­шення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;

д) вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя.

46. Інформаційна функція держави - це:

а) забезпечення охорони конституційною ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин;

б) організація і забезпечення системи одержання, використання, поши­рення і збереження інформації;

в) консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організа­ція освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;

г) забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повно­го здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'як­шення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;

д) вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя.

47. Під функцією оподаткування і фінансового контролю прийнято ро­зуміти:

а) забезпечення охорони конституційною ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин;

б) організацію і забезпечення системи оподаткування і контролю за лега­льністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків;

в) консолідацію нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організа­ція освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;

г) забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повно­го здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'як­шення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;

д) вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя.

48. Під функцією підтримання світового правопорядку прийнято розу­міти:

а) забезпечення охорони конституційною ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин;

б) участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами;

в) консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організа­ція освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;

г) забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повно­го здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'як­шення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;

д) вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя.

49. Визначте, яка функція є новою для Української держави на сучас­ному етапі:

а) функція боротьби за мир та мирне співіснування держав;

б) екологічна функція;

в) функція інтеграції у світову економіку та державної підтримки іно­земних інвестицій;

г) соціальна функція;

д) дипломатична функція.

50. Визначте, яка функція держави характеризується такими озна­ками: «збереження миру, попередження ядерної війни, роззброєння, ліквіда­ція ядерної зброї, а також співробітництво з іншими державами у боро­тьбі з організованою злочинністю, тероризмом і в регулюванні міжнародних конфліктів»:

а) функція оборони;

б) функція підтримки світового порядку;

в) функція інтеграції у світову економіку;

г) функція міжнародного співробітництва.

д) функція співробітництва з іншими державами у вирішенні демогра­фічних, сировинних та енергетичних проблем.

51. Внутрішня правоохоронна функція за своєю сутністю полягає в:

а) організації і забезпеченні системи отримання, використання, поши­рення і збереження інформації;

б) забезпеченні соціальної безпеки громадян, створення умов для повно­го здійснення їх права на труд, достатній життєвий рівень; ліквідація і пом'як­шення соціальних протиріч через гуманну і справедливу політику;

в) захисті державного суверенітету від зовнішніх посягань як економіч­ними, дипломатичними, так і воєнними способами;

г) охороні конституційного ладу, забезпеченні додержання прав і свобод людини та громадянина, законності та правопорядку, профілактиці й боротьбі з правопорушеннями, запобіганні протиправної поведінки тощо;

д) участі у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

52. Центральний орган виконавчої влади, що створений державою для реалізації правоохоронної функції:

а) поліція;

б) державна інспекція;

в) державна служба;

г) державне агентство;

д) державний фонд.

53. Напрями правоохоронної діяльності с відображенням внутрішньої політики держави, здійснення якої згідно з Конституцією України покладено на...:

а) поліцію;

б) прокуратуру;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Верховну Раду України;

д) суд.

54. Функція охорони правопорядку є:

а) постійною;

б) тимчасовою;

в) тимчасово визначеною;

г) не визначеною;

д) тимчасово діючою.

55. Якими ознаками характеризується соціальна функція держави:

а) забезпеченням екологічного благополуччя та екологічної безпеки громадян;

б) формуванням та поповненням державної скарбниці за рахунок усіх видів податків, фінансових зборів, мита і нарахувань;

в) утворенням умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини шляхом гарантування певного кола благ за рахунок держави;

г) додержанням і виконанням нормативних приписів усіма учасниками суспільних відносин;

д) забезпеченням правопорядку.

56. Однією зі складових конституційно-правової основи екологічної фун­кції держави є:

а) ст. 51 Конституції України;

б) ст. 56 Конституції України;

в) ст. 61 Конституції України;

г) ст. 65 Конституції України;

д) ст. 66 Конституції України.

57. Основними елементами екологічної функції держави є:

а) використання природних ресурсів, охорона навколишнього природ­ного середовища;

б) використання природних ресурсів, екологічна безпека;

в) раціональне використання природних ресурсів, охорона навколиш­нього природного середовища;

г) використання природних ресурсів, охорона навколишнього природ­ного середовища, екологічна безпека;

д) раціональне використання природних ресурсів, охорона навколиш­нього природного середовища, екологічна безпека.

58. Головною умовою подальшого розвитку України в екологічній сфері є:

а) ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи;

б) визначення умов використання природних ресурсів;

в) удосконалення спеціальних органів, що здійснюють екологічний конт­роль;

г) екологізація суспільного виробництва;

д) запобігання і ліквідація негативного впливу господарської та промис­лової діяльності.

59. Функція держави, яка спрямована на створення правових, економіч­них, матеріальних, фінансових, соціальних та інших засад розвитку та забез­печення оптимального рівня функціонування духовно-культурних галузей суспі­льства - це:

а) політична функція;

б) економічна функція;

в) екологічна функція;

г) соціально-культурна функція;

д) культурна функція.

60. Підтримка та розвиток культурних і наукових зв'язків з іншими державами; забезпечення збереження історичних пам'яток та інших об'є­ктів, що мають культурну цінність; вживання заходів щодо повернення ку­льтурних цінностей усього народу, які знаходяться за кордоном - це:

а) гуманітарна зовнішньополітична функція держави;

б) військова зовнішньополітична функція держави;

в) дипломатична зовнішньополітична функція держави;

г) взаємовигідна торгівля з іншими країнами

д) регулювання митної справи.

6. Об’єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види діяльності держави щодо створення правових, економічних, матеріальних, фінансових, соціальних, організаційних засад розвитку і забезпечення опти­мального рівня функціонування культури, науки, освіти, мистецтва й інших духовно-культурних галузей суспільства - це:

а) соціально-культурна функція Української держави;

б) соціальна функція Української держави;

в) культурна функція Української держави;

г) економічна функція Української держави;

д) екологічна функція Української держави.

62. Елементи конституційно-правової основи культурної функції дер­жави закріплені в:

а) ст. 58 Конституції України;

б) ст. 66 Конституції України;

в) ст. 85 Конституції України;

г) ст. 86 Конституції України;

д) ст. 88 Конституції України.

63. У ч. З ст. 13 чинної Конституції України закріплена:

а) політична функція Української держави;

б) соціально-економічна функція Української держави;

в) екологічна функція Української держави;

г) соціальна функція Української держави;

д) культурна функція Української держави.

64. Об ’єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види діяльності держави із забезпечення й гарантування гідних умов існування, створення рівних і справедливих можливостей для розвитку кожної людини, формування ефективного механізму соціального захисту з метою досягнення в суспільстві соціальної злагоди і співробітництва на основі сталих процесів со­ціальної структурованості - це:

а) соціально-культурна функція Української держави;

б) соціальна функція Української держави;

в) культурна функція Української держави;

г) економічна функція Української держави;

д) екологічна функція Української держави.

65. Соціальна функція держави спрямована на:

а) забезпечення екологічного благополуччя та екологічної безпеки гро­мадян;

б) формування та поповнення державної скарбниці за рахунок усіх видів податків, фінансових зборів, мита і нарахувань;

в) створення нормальних умов життя людини, її вільного розвитку та рі­вних можливостей для усіх громадян у досягненні суспільного добробуту;

г) забезпечення народовладдя, формування органів публічної влади, роз­витку демократичних інститутів;

д) забезпечення політичної стабільності, врегулювання політичних кон­фліктів.

66. Фундаментальним елементом соціальної функції держави є:

а) соціальна політика держави;

б) суспільний розвиток держави;

в) соціальна сфера держави;

г) суспільство;

д) суспільство та суспільний розвиток держави.

67. Відповідно до сфер зовнішньої діяльності держави, зовнішні функції Української держави класифікують на:

а) оборонну, зовнішньополітичну, екологічну, зовнішньокультурну та інші функції;

б) зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну, екологічну, зовнішньоку­льтурну та інші функції;

в) оборонну, політичну, зовнішньоекономічну, екологічну, гуманітарну та інші функції;

г) оборонну, екологічну, зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну, 30- внішньокультурну та інші функції;

д) політичну, економічну, культурну, екологічну, соціальну та інші фун­кції.

68. Функція, яка полягає у здійсненні державної діяльності у сфері між­народних відносин, у встановленні та підтриманні міждержавних зв ’язків - це:

а) ідеологічна функція;

б) інформаційна функція;

в) політична функція;

г) економічна функція;

д) дипломатична функція.

69. Функція, яка полягає у формуванні та забезпеченні системи політич­них, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформа­ційних, правових, організаційних заходів держави у підготовці до збройного за­хисту цілісності і недоторканності власної території - це:

а) охоронна функція;

б) оборонна функція;

в) правоохоронна функція;

г) зовнішньополітична функція;

д) контрольно-наглядова функція.

70. Функція, яка полягає у визнанні економічної взаємозалежності дер­жав у різноманітних сферах відносин, інтеграції країни в європейську та світову економіку - це:

а) функція співробітництва сучасних держав;

б) функція забезпечення миру і підтримки світового порядку;

в) функція європейської та світової інтеграції;

г) оборонна функція;

д) функція забезпечення режиму законності і правопорядку.

71. Загальним, головним, стратегічним напрямом діяльності держави є:

а) мета держави;

б) функція держави;

в) сутність держави;

г) компетенція держави;

д) завданням держави.

72. Напрями діяльності держави, які вирішуються у межах здійснення окремих функцій держави, є їх основою і відповідають порівняно нетривалим етапам у розвитку держави - це:

а) ціль держави;

б) мета держави;

в) сутність держави;

г) завдання держави;

д) ознаки держави.

73. Компетенція держави - це:

а) упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що фун­кціонують і взаємодіють у суспільстві з метою завоювання, утримання або уча­сті у політичній владі;

б) форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, змі­ни або скасування правових норм;

в) встановлена нормами Конституції та законами України сукупність прав, обов’язків і предметів відання територіальної громади, органів й посадо­вих осіб місцевого самоврядування, які забезпечують виконання їх функцій;

г) сукупність прав та обов’язків у галузі суспільної діяльності, яка свідо­мо і добровільно бере на себе держава в особі своїх органів та організацій;

д) найважливіший метод регулювання державою суспільних відносин, який полягає у виданні органами державної влади законів та інших норматив­но-правових актів.

74. Компетенція держави відповідає її функціям, але не повністю спів­падає з ними тому, що:

а) компетенція держави не є похідною від функцій та не зумовлюється ними;

б) має суб’єктивний і, порівняно з функціями, мінливий характер;

в) компетенція держави функціонує виключно у сферах суспільного жит­тя;

г) пов’язана зі створенням, зміною і скасуванням правових норм;

д) функції держави є тільки теоретичним аспектом у цьому питанні, а са­ма компетенція - практичною.

75. Методами реалізації державних функцій є:

а) переконання, виховання та погроза;

б) переконання, стимулювання та примус;

в) переконання, виховання та примус;

г) переконання, стимулювання та погроза;

д) примус, контроль та виховання.

76. Зовнішнім виразом практичної діяльності держави щодо здійснення її функцій у конкретних умовах є:

а) метод реалізації функцій держави;

б) напрям реалізації функцій держави;

в) засіб реалізації функцій держави;

г) форма реалізації функцій держави;

д) спосіб реалізації функцій держави.

77. Основними правовими формами здійснення функцій держави є:

а) правотворча та правозастосовна;

б) організаційна та правоохоронна;

в) правозастосовна та установча;

г) договірна та заохочувальна;

д) внутрішня та зовнішня.

78. Нормативно регламентована діяльність уповноважених суб’єктів, спрямована на створення, зміну або скасування правових норм - це:

а) правова форма реалізації функцій держави;

б) правовиконавча форма реалізації функцій держави;

в) правотворча форма реалізації функцій держави;

г) договірна форма реалізації функцій держави;

д) правозастосовна форма реалізації функцій держави.

79. Форми здійснення функцій держави бувають:

а) правові, неправові;

б) правоохоронні, правозастосовні;

в) установчі, організаційні;

г) правові, правоохоронні;

д) правозастосовні, правореалізаційні.

80. Форми реалізації функцій держави також класифікують на:

а) правоустановчі та правовиконавчі;

б) правові та організаційні;

в) організаційні та правоохоронні;

г) правоохоронні та правозастосовні;

д) спеціальноправові та загальноправові.

81. До організаційних форм реалізації функцій держави відносять:

а) організаційну, організаційно-економічну, контролюючу, культурно- виховну, політичну, обліково-статистичну роботу державних органів;

б) організаційну, економічну, організаційно-контролюючу, організа­ційно-виховну, політико-виховну, статистичну роботу державних органів;

в) організаційно-регламентуючу, організаційно-економічну, організа­ційно-контролюючу, організаційно-виховну, культурно-виховну, політико- виховну, обліково-статистичну роботу державних органів;

г) регламентуючу, організаційно-економічну, контролюючу, організа­ційно-виховну, культурно-виховну, політичну роботу державних органів;

д) регламентуючу, організаційну, організаційно-контролюючу, органі­заційно-виховну, культурно-виховну, політико-виховну, облікову роботу державних органів.

82. Нормативно регламентована діяльність уповноважених держав­них органів, їх посадових осіб та інших уповноважених суб’єктів з виконання законів і підзаконних нормативних актів шляхом видання актів застосуван­ня права - це:

а) правова форма реалізації функцій держави;

б) правовиконавча форма реалізації функцій держави;

в) правотворча форма реалізації функцій держави;

г) договірна форма реалізації функцій держави;

д) правозастосовна форма реалізації функцій держави.

83. Правозастосовну форму реалізації функцій держави класифікують на:

а) правовиконавчу, правоохоронну та договірну;

б) організаційно-регламентуючу та організаційно-економічну;

в) економічну, політичну та правовиконавчу;

г) організаційно-ідеологічну та фактично-застосовну;

д) правовиконавчу, договірну та організаційну.

84. Нормативно регламентована, владна, управлінська діяльність упо­вноважених державних органів та їх посадових осіб щодо вирішення питань управління справами суспільства шляхом оперативного застосування право­вих норм у процесі здійснення державних функцій - це:

а) правова форма реалізації функцій держави;

б) правовиконавча форма реалізації функцій держави;

в) правотворча форма реалізації функцій держави;

г) договірна форма реалізації функцій держави;

д) правозастосовна форма реалізації функцій держави.

85. Нормативно впорядкована діяльність регулятивного, організуючо­го і координуючого характеру органів державного управління, їх посадових осіб, громадських організацій та інших уповноважених суб’єктів, спрямова­на на реалізацію публічних інтересів в управлінській та політичній сферах - це:

а) правова форма реалізації функцій держави;

б) правовиконавча форма реалізації функцій держави;

в) правотворча форма реалізації функцій держави;

г) договірна форма реалізації функцій держави;

д) правозастосовна форма реалізації функцій держави.

86. За змістом та характером діяльності державних органів організа­ційні форми реалізації функцій держави класифікують на:

а) організаційно-регламентуючу, організаційно-економічну та організа­ційно-управлінську;

б) організаційно-виконавчу, організаційно-економічну та організаційно- управлінську;

в) організаційно-регламентуючу, організаційно-економічну та організа­ційно-ідеологічну;

г) організаційно-регламентуючу, організаційно-ідеологічну та організа­ційно-управлінську;

д) організаційно-громадську, організаційно-економічну та організаційно- ідеологічну.

87. Однорідна за своїми зовнішніми ознаками, характером і змістом, по­всякденна, фактична діяльність державних органів та їх посадових осіб, яка впливає на процес правового регулювання і має забезпечувальний характер - це:

а) форма реалізації функцій держави;

б) правова форма реалізації функцій держави;

в) організаційна форма реалізації функцій держави;

г) метод реалізації функцій держави;

д) зовнішній вираз практичної діяльності держави.

88. Організаційні форми реалізації функцій держави поділяють на:

а) організаційно-господарську та регламентаційну діяльність;

б) господарську та регламентаційну діяльність;

в) організаційно-правову та організаційно-господарську діяльність;

г) організаційно-господарську та організаційно-регламентаційну діяль­ність;

д) організаційно-правову, господарську та організаційно- регламентаційну діяльність.

89. Поточною організацією діяльності з вирішення конкретних завдань оперативного, техніко-організаційного забезпечення функціонування різних ла­нок державного механізму є:

а) організаційно-регламентуюча форма реалізації функцій держави;

б) організаційно-виконавча форма реалізації функцій держави;

в) організаційно-ідеологічна форма реалізації функцій держави;

г) організаційно-громадська форма реалізації функцій держави;

д) організаційно-економічна форма реалізації функцій держави.

90. Методи реалізації функцій держави - це:

а) система засобів, способів та прийомів здійснення напрямів та видів діяльності держави;

б) система засобів здійснення напрямів та видів діяльності держави;

в) система способів та прийомів здійснення напрямів діяльності держа­ви;

г) система засобів та способів здійснення певних видів діяльності дер­жави;

д) система засобів, способів та прийомів здійснення напрямів діяльнос­ті держави.

91. Сукупність правових та організаційних прийомів і засобів реалізації напрямів та видів державної діяльності у політичній сфері-це:

а) методи реалізації політичної функції Української держави;

б) механізм реалізації політичної функції Української держави;

в) способи реалізації політичної функції Української держави;

г) форми реалізації політичної функції Української держави;

д) зміст реалізації політичної функції Української держави.

92. Забезпеченням стабільності конституційного ладу, створення умов для повноцінного розвитку та функціонування політичної системи суспільст­ва, забезпечення здійснення народовладдя називають:

а) форми реалізації функцій держави;

б) методи реалізації функцій держави;

в) способи реалізації функцій держави;

г) зміст реалізації функцій держави;

д) механізм реалізації функцій держави.

93. Комплексна система, яка є сукупністю нормативно-правових та ін- ституціональних елементів, за допомогою яких забезпечується реалізація по­літичної функції держави - це:

а) методи реалізації політичної функції держави;

б) механізм реалізації політичної функції держави;

в) способи реалізації політичної функції держави ;

г) форми реалізації політичної функції держави;

д) зміст реалізації політичної функції держави.

94. Співвідношення понять «механізм реалізації функцій держави» та «форма реалізації функцій держави» полягає у наступному:

а) поняття «механізм реалізації функцій держави» є ширшим за змістом, ніж «форма реалізації функцій держави»;

б) поняття «форма реалізації функцій держави» є більш предметним за змістом порівняно з поняттям «механізм реалізації функцій держави»;

в) «механізм реалізації функцій держави» та «форма реалізації функцій держави» взаємопов’язані та взаємообумовлені;

г) «механізм реалізації функцій держави» є різновидом поняття «форма реалізації функцій держави»;

д) «механізм реалізації функцій держави» та «форма реалізації функцій держави» є тотожними поняттями.

95. До інституціонального механізму реалізації політичної функції на­лежать:

а) органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політич­ні партії, громадські організації,

в) Верховна Рада України, прокуратура України, органи самоорганізації населення;

г) Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

д) Рахункова палата, Уповноважений Президента України з прав дитини.

96. Системою інститутів публічної влади та громадянського суспільст­ва, діяльність яких спрямована на реалізацію політичної функції Української держави є:

а) інституціональний механізм реалізації політичної функції держави;

б) інституціональний механізм реалізації економічної функції держави;

в) інституціональний механізм реалізації соціальної функції держави;

г) інституціональний механізм реалізації екологічної функції держави;

д) інституціональний механізм реалізації культурної функції держави.

97. Система взаємопов’язаних державних органів різних гілок влади та різних рівнів, які в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією та за­конами України, вирішують завдання щодо реалізації політичної функції дер­жави - це:

а) інститути публічної влади;

б) інститути громадського суспільства;

в) державні інститути;

г) інститути публічної влади та громадського суспільства;

д) недержавні інститути.

98. Головними елементами інституціонального механізму реалізації по­літичної функції держави є:

а) органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політич­ні партії, громадські організації,

в) Верховна Рада України, прокуратура України, органи самоорганізації населення;

г) Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

д) Рахункова плата, Уповноважений Президента України з прав дитини.

99. За змістом і формою механізм реалізації політичної функції Україн­ської держави умовно поділяють на:

а) нормативно-правовий та фактичний;

б) потенційний та реальний;

в) інституціональний та галузевий;

г) технологічний та організаційний;

д) нормативно-правовий та інституціональний.

100. Ключову роль у механізмі реалізації політичної функції держави се­ред державних органів виконавчої влади відіграє:

а) Верховна Рада України;

б) Президент України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Прем’єр-міністр України;

д) Міністерство оборони України.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права в тестових завданнях: навч. посіб­ник / Кол. авт.; за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. Р. Наливайко. Дніп­ро: Дніпр, держ. ун-т внутр, справ,2018. 716 с.. 2018

Еще по теме ТЕМА 4. ТЕОРІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ:

  1. Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с., 2014
  2. Теорія держави і права в тестових завданнях: навч. посіб­ник / Кол. авт.; за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. Р. Наливайко. Дніп­ро: Дніпр, держ. ун-т внутр, справ,2018. 716 с., 2018
  3. Тема: Ответственность по Административному праву.
  4. Тема: Субъекты административного права
  5. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  6. Тема: РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛ О НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТИ (БАНКРОТСТВЕ)
  7. Тема: ОСОБЕННОСТИ БАНКРОТСТВА ОТДЕЛЬНЫХ КАТЕГОРИЙ ДОЛЖНИКОВ
  8. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В АРБИТРАЖНОМ СУДЕ АПЕЛЛЯЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  9. З а н я т и е 4 Тема: СУДЕБНОЕ РАЗБИРАТЕЛЬСТВО В АРБИТРАЖНОМ СУДЕ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ
  10. Занятие 5 Тема: ОБЕСПЕЧИТЕЛЬНЫЕ МЕРЫ. ПРИМИРИТЕЛЬНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ В АРБИТРАЖНОМ ПРОЦЕССЕ
  11. Тема: Органы Федеральной службы безопасности РФ в системе гос. органов РФ
  12. Тема: Компетенция органов как важнейший элемент их правового статуса
  13. З а н я т и е 7 Тема: КОРПОРАТИВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО. РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛ О ЗАЩИТЕ ПРАВ И ЗАКОННЫХ ИНТЕРЕСОВ ГРУППЫ ЛИЦ
  14. Тема: АРБИТРАЖНЫЕ СУДЫ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ. КОМПЕТЕНЦИЯ АРБИТРАЖНЫХ СУДОВ