<<
>>

Сутність і зміст права, його роль у реалізації загальносу­спільних інтересів.

Для розуміння сутності та природи права треба зосередити ува­гу на багатогранності способу та форм вияву права в соціальному житті, які відображають його універсальність та всі аспекти регу- лятивного впливу.

Сутність права слід визначати, враховуючи такі положення:

по-перше, право існує в певних формах, що фіксують певні юри­дичні конструкції;

по-друге, право може існувати і поза інституційними формами свого виявлення (як ідеї, оцінки, зв’язки або діяльність суб’єктів, яка розкриває динамізм права);

по-третє, з формальної точки зору право виступає як регулятор, що обслуговує той чи інший соціальний інтерес.

Можна визначити такі підходи до розуміння сутності права:

•класовий — право визначається як система гарантованих дер­жавою юридичних норм, що висловлюють волю економічно панів­ного класу;

• загальносоціальний — право розглядається як загальновизна­ний компроміс між різними ірупами, соціальними прошарками для забезпечення потреб та інтересів як громадянського суспільства в цілому, так і окремих його суб’єктів.

Поряд із цим можна виділити також релігійний, національний, ра­совий та інші підходи до розуміння сутності права, в межах яких відповідні релігійні, національні або расові інтереси будуть визна­чальними для організації державно-політичного життя суспільства та офіційно зафіксовані у системі законів та підзаконних норматив? но-правових актів, інших формах права. Таким чином, сутність права багатоаспектна. Вона не може бути зведена до єдиного вузькоспря- мованого розуміння, а тому потребує використання різних форм і методів її пізнання залежно від історичних обставин, умов та цілей наукового дослідження.

Сьогодні ми здебільшого звертаємо увагу на позитивні якості права, називаємо його ознакою цивілізованості суспільства, втілен­ням справедливості і моральності, вищої суспільної доцільності тощо. Проте за всіх часів противники існуючого ладу, особливо револю­ціонери й бунтівники різного гатунку, досить скептично ставилися до чинного права, називали його фікцією, небезпечним обманом більшої частини суспільства, знаряддям насильства, палицею в ру­ках правлячої верхівки.

«В цісарських законах бідному, як рибі в ятері», — стверджувала давня українська приказка. Аналогічні ви­слови можна знайти у фольклорі майже кожного народу світу. Хто ж має рацію — захисники права чи його противники?

Справа полягає в тому, що право має своєрідну подвійну при­роду. Так само як і держава, воно є знаряддям політичної влади, котра, з одного боку, забезпечує здійснення спільних інтересів су­спільства, а з іншого — служить насамперед найвищим верствам, які схильні видавати за загальносуспільні саме свої власні, групові інтереси. Отже, серед правових норм майже завжди можна знайти такі, що мають загальносоціальний характер, і такі, що запрова­джені в інтересах конкретної соціальної ірупи. У процесі досягнення справжньої демократизації суспільства і реального народовладдя не­ухильно має зростати роль права у реалізації саме загальносуспіль­них інтересів. У цьому, як вважають деякі дослідники, і полягає суть сучасного права.

Право побудовано на трьох «китах». Це — мораль, держава і еко­номіка. Право виникає на ґрунті моральності як відмінний від неї метод регулювання; держава надає праву офіційності, гарантовано- сті, сили; економіка — основний предмет регулювання, першопри­чина виникнення права, оскільки це сфера, де моральність як регу­лятор виявила свою недостатню спроможність.

Мораль, держава і економіка — зовнішні умови, які викликали право до життя як нове соціальне явище. Специфіка права полягає в тому, що у центрі його знаходиться окрема людина з її інтереса­ми і потребами, її свободою. Зрозуміло, що свобода людини істо­рично підготовлюється всебічним розвитком суспільства, важливих його сфер — духовної, економічної, політичної. Проте якраз у пра­ні і через право свобода закріплюється і доводиться до кожної осо­би, до кожної організації.

Викладене дозволяє зробити висновок, що право повинно мати іагальносоціальну сутність, служити інтересам усіх і кожного зокре­ма, забезпечувати організованість, законність, упорядкованість, ста­більність і розвиток соціальних зв’язків.

Коли люди вступають у відносини між собою як суб’єкти права, цс означає, що за ними стоїть авторитет суспільства і держави, і нони можуть діяти вільно, без страху за непередбачені наслідки в соціальному плані.

Загальносоціальна сутність права конкретизується в його розу­мінні як міри свободи. В межах своїх прав громадянин вільний у своїх діях, суспільство в особі держави стоїть на сторожі цієї сво­боди. Таким чином, право не просто свобода, а свобода, захищена від посягань, гарантована свобода. Добро захищене від зла. Завдя­ки праву добро є нормою життя, зло — порушенням цієї норми.

Щодо змісту права, то під ним ми розуміємо всю сукупність правових приписів, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин; це визначені у праві юридичні права, обов’язки та заборони.

Розрізняють два види змісту права:

1. Соціально-політичний, у якому відображається економічна, по­літична, класова сутність та спрямованість права.

2. Спеціально-юридичний, що характеризує право як специфічне інсгигуційне утворення (соціальний інститут, необхідний атрибут функціонування суспільства).

13.4

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Сутність і зміст права, його роль у реалізації загальносу­спільних інтересів.:

  1. Роль судов в обеспечении права на добросовестное государственное управление — финский опыт
  2. Роль административной юстиции в развитии государственного управления
  3. 3. Система гражданского права как отрасли права - это внутреннее строение данной отрасли и права, единство входящих в нее взаимосвязанных подотраслей и институтов.
  4. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  5. 44 Понятие и содержание права собственности
  6. 45 . Формы и виды права собственности
  7. 51 Защита права собственности и иных вещных прав
  8. 19. Понятие и виды объектов гражданского права.
  9. § 2. IloiisiiIie и виды форм защиты п охраны права и законного интереса
  10. 65 Понятие, объекты и субъекты патентного права. Условия патентноспособности.
  11. 62 Понятие, объекты и субъекты авторского права и смежных прав.
  12. 2. СПЕЦКУРС АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА И ЕГО ЗНАЧЕНИЕ В ПОДГОТОВКЕ СОТРУДНИКОВ ФСБ РОССИИ
  13. Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с., 2014
  14. Лекция по истории государства и права РФ, 2017
  15. Тема: Субъекты административного права
  16. 1. Общественные отношения, регулируемые нормами гражданского права.
  17. Теория государства и права. Часть 1: учеб. пособие / С.В. Навальный; Краснояр. гос. аграр. ун-т. - Красноярск,2017. - 440 с., 2017
  18. Предпосылки права на предъявление иска. Допустимость исков к органам исполнительной власти
  19. Какимова М.Ш.. Основы теории государства и права: Учебник. - Астана: Фолиант,2007. - 256 стр., 2007