<<
>>

Структура та ефективність механізму правового регулю­вання.

Механізм правового регулювання — це комплексне явище, скла­довими елементами якого є:

1. Норми права —основа механізму правового регулювання. Звісно, саме з юридичних норм, їх змісту починається правовий вплив на соціальні відносини.

Якість правового регулювання зале­жить від того, наскільки норми права вірно враховують закономір­ності суспільних відносин, що регулюються, наскільки високий рі­вень загальної і правової культури законодавчого корпусу. Безпо­середнім чинником виникнення правових норм є правотворча діяль­ність держави, що полягає у прийняті, зміні або скасуванні певних правових норм.

2. Юридичний факт —конкретні життєві обставини, з виник­ненням яких законодавець пов’язує виникнення, зміну чи припи­нення правовідносин. Іноді виникає погреба у цілій системі юридич­них фактів (фактичний склад), де один із них обов’язково повинен бути вирішальним. Якраз власне такого факту інколи не вистачає суб’єкту для подальшого руху інтересу до цінності, яка спроможна його задовільнити. Відсутність подібного вирішального юридично­го факту виступає в ролі перепони, яку необхідно розглядати з двох точок зору: зі змістової (соціальної, матеріальної) та з формальної (правової). З точки зору змісту перепоною будуть виступати незадо- волені власні інтереси суб’єкта, а також суспільні інтереси. У фор­мально ж правовому розумінні перепона виражається в відсутності вирішального юридичного факту. Причому долається перепона іноді тільки на рівні правозастосовної діяльності в результаті прийняття відповідного акту застосування права.

Наприклад, право громадянина на отримання вищої освіти не­здійсненне без винесення правозастосовного акта.

Акт застосування права, як правило, виступає основним елемен­том сукупності юридичних фактів, без якого неможливо реалізувати конкретні норми права. За допомогою юридичних актів за учасни­ками відносин, які регулюються, затверджуються відповідне суб’єк­тивне право та юридичний обов’язок.

Це лише функція спеціальних компетентних органів, суб’єктів управління, а не громадян, які не володіють повноваженнями засто­сувати норми права, тому в цій ситуації не можуть власними сила­ми забезпечити задоволення своїх інтересів.

Тільки правозастосовний суб’єкт зможе забезпечити виконання правової норми, прийняти акт, який стане опосередкованою ланкою між нормою і результатом її дії, складе фундамент для цілого ряду правових і соціальних наслідків, для подальшого розвитку суспіль­них відносин, огорнутих у правову форму.

Акти застосування норм права мають форму рішень, розпоря­джень, наказів, вироків та ін. У них персоніфікуються загальні права та обов’язки, а також, якщо це необхідно, індивідуалізуються сан­кції. Специфіка акта застосування норм права полягає втому, що індивідуалізація здійснюється від імені держави як вимога, котра у разі необхідності може бути виконана й примусово.

Необхідно мати на увазі, що не завжди індивідуалізація суб’єк­тивного права та юридичного обов’язку здійснюється за допомогою спеціального індивідуального акта. Норми права іноді пов’язують індивідуалізацію з виникненням певних обставин та подій. Напри­клад, в осіб, які одружені, сам факт народження дитини індивідуа­лізує їх взаємні батьківські права та обов’язки з її утриманням ви­ховання.

3. Правові відносини, тобто суспільні відносини, які відбувають­ся у межах, визначених нормами права. Норма права, регламентую­чи суспільні відносини, надає їм юридичної форми, його учасники стають суб’єктами права, які взаємопов’язані суб’єктивними пра­вами та юридичними обов’язками. Відтак, правові відносини мож­на собі уявити як форму, в якій визначена в правовій нормі модель поведінки суб’єктів набуває свого реального буття. Водночас реа­лізація правових приписів, здійснення прав і обов’язків, що вихо­дять із норми права, може відбуватися і поза рамками правових від­носин. Така ситуація виникає, наприклад, при додержанні суб’єктом приписів права, що містять у собі певні заборони.

4.

Акти реалізації прав і обоє ’язків — це дії суб’єктів щодо здій­снення приписів правових норм. Реалізація прав і обов’язків може відбуватися як у межах певних правовідносин (купівля-продаж, да­рування тощо), так і в окремих актах (право суб’єкта розпоряджа­тися річчю, що йому належить).

Слід зауважити, що існує низка явищ, які на всіх його етапах суттєво впливають на процес правового регулювання суспільних від­носин і мають у механізмі правового регулювання універсальний характер. Такими чинниками (допоміжними елементами) є:

а) законність;

б) правова свідомість;

в) правова культура.

Законність —правовий режим точного виконання чинних за­конів, підзаконних актів усіма суб’єктами права у сфері нравотво- рчості й правореалізації, в інших сферах життєдіяльності людей; режим за якого забезпечуються права і виконуються обов’язки лю­диною, державою й громадянським суспільством.

Правосвідомість —вид (форма) суспільної свідомості, що міс­тить у собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та ком- петенцій, а також уявлень і настанов, які характеризують ставлен­ня людини, суспільних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів правового регулювання.

Правова культура —це глибокі знання і розуміння права, висо- косвідоме виконання його вимог як усвідомленої необхідності й внутрішньої переконаності.

Ефективність правового регулювання — це співвідношення між результатом правового регулювання і метою, що стоїть перед ним. Шляхи підвищення ефективності правового регулювання в сучас­них умовах наступні.

Удосконалення правотворчості, у процесі якого в нормах права (з урахуванням високого рівня законодавчої техніки) найбільш по­вно виражені суспільні інтереси і ті закономірності, в межах яких вони будуть діяти. Погрібно створювати за допомогою відповідних юридичних і інформаційно-психологічних засобів такі умови, коли дотримання закону буде вигіднішим ніж його порушення. Крім того, важливо посилити юридичну гарантію правових засобів, які діють у механізмі правового регулювання.

Удосконалення правозастосування «доповнює» дієвість норма­тивного регулювання, а значить, і в цілому механізму правового ре­гулювання.

Акти правозастосування — найбільш гарантований еле­мент, який у необхідний момент підключається до нормативного регулювання, сприяє своїми силами процесу задоволення інтересів.

Поєднання нормативного регулювання і правозастосування необ­хідне тому, що взяті окремо, вони відразу починають демонструвати свої «слабкі сторони»: нормативне регулювання без індивідуально­го часто-густо перетворюється у формалізм, а правозастосування без нормативного регулювання — у свавілля. Ось чому механізм пра­вового регулювання повинен виражати такий взаємозв’язок різних правових засобів, який буде надавати управлінському процесу до­даткових переваг. Якщо нормативне регулювання покликане забез­печити стабільність і необхідну одноманітність в регулюванні сус­пільних відносин, ввести їх у тверді рамки законності, то право­застосування — це урахування конкретних обставин, своєрідність кожної юридичної ситуації.

Оптимальне поєднання різних управлінських підходів в одному механізмі надає йому гнучкості й універсальності. Від правильного вибору правових засобів залежить в остаточному підсумку досягнем ня мети правового регулювання, а отже, ефективність права в ціло­му. Недооцінка, неправильний вибір юридичних засобів, прийомів, закладених у нормативній основі правового регулювання, призво­дить до збоїв у реалізації права, зниження правового ефекту.

Зростання рівня правової культури суб’єктів права, без сумні­ву, впливає на якість всього механізму правового регулювання, ни зміцнення законності й правопорядку.

Інтереси людини — ось головний орієнтир для розвитку удоско­налення елементів механізму правового регулювання, підвищення їх ефективності. Виступаючи свого роду юридичною технологією задоволення цих інтересів, механізм правового регулювання пови­нен постійно бути соціально цінним за своїм характером, повинен створювати режим сприятливості здійсненню законних прагнеш, особи, зміцненню її правового статусу.

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Структура та ефективність механізму правового регулю­вання.:

  1. Структура и формат передаваемых пакетов
  2. Структура и функции юрисдикции административных судов в Германии
  3. 4. Понятие, структура и состав гражданского законодательства.
  4. Изучение структуры порошковых низколегированных сталей с наноразмерными добавками Ni и NiO после термической обработки
  5. Нахождение оптимальной структуры выплат хеджирующей стратегии
  6. 2.3. Оборудование и методики изучения свойств и структуры порошковых материалов
  7. Исследование влияния режимов термоциклической обработки на структуру и свойства низколегированных сталей с наноразмерными добавками Ni и NiO
  8. Исследование структуры образцов в порошковых низколегированных сталях с нанодобавками никеля и оксида никеля после спекания
  9. Глава 4 Результаты экспериментальных исследований состава, структуры и свойствдиспергированных электроэрозией частиц сплава Т15К6
  10. Исследование влияния режимов закалки на структуру и свойства порошковых низколегированных сталей с наноразмерными добавками Ni и NiO
  11. ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ РЕЖИМОВ ТЕРМИЧЕСКОЙ ОБРАБОТКИ НА СТРУКТУРУ И СВОЙСТВА ПОРОШКОВЫХ НИЗКОЛЕГИРОВАННЫХ СТАЛЕЙ С НАНОРАЗМЕРНЫМИ ДОБАВКАМИ Ni и NiO
  12. ПРАВОВЫЕ АКТЫ, ИЗДАВАЕМЫЕ ОФСБ
  13. 33. Основания и условия гражданско-правовой ответственности
  14. 56. Гражданско-правовая ответственность за нарушение обязательств.
  15. Тер-Ваганянц Юлия Суреновна. Влияние режимов термической обработки на структуру и свойства порошковых низколегированных сталей, модифицированных наноразмерными порошками Ni и NiO. Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук. Москва - 2019, 2019
  16. Административно - правовое регулирование военной службы в ОФСБ.
  17. БОДРИКОВ Алексей Борисович. ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ МЕНТАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВОИН (НА МАТЕРИАЛЕ АНКЕТИРОВАНИЯ КУРСАНТОВ ВОЕННО-ТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА). АВТОРЕФЕРАТ диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь 2019, 2019