Співвідношення держави і права з природою, суспільст­вом та економікою.

Держава у співвідношенні з природою повинна характеризува­тися вольовим критерієм, тобто здатністю: а) організовувати ефек­тивне користування природними ресурсами; б) створювати спри­ятливі умови для розвитку і функціонування природних ресурсів; в) забезпечувати охорону і захист природи; г) здійснювати роботу, спрямовану на відтворення природних багатств.

Держава розвивається відповідно до розвитку економіки. Вона: юридично визначає допустимі форми власності (публічну і приват­ну, колективну й індивідуальну); регулює розподіл матеріальних благ; формує, охороняє та захищає існуючий правопорядок.

Держава володіє, користується і розпоряджається своїм майном та визначає:суб’єктів і розміри податків; мінімальну заробітну плату і пенсію; нормування праці; тривалість робочого часу і часу відпо­чинку; правила технічної, екологічної безпеки праці і виробництва, санітарії та ін.

Діяльність держави не завжди відповідає потребам розвитку еко­номіки.Вона може стримувати чи протидіяти об'єктивним по­требам розвитку економіки. Це залежить від того, на яких проіре- сивних чи консервативних із точки зору потреб розвитку економі­ки ідеологічних позиціях перебувають сили, які на цей момент кон- і ролюють організацію і діяльність державного апарату.

І Толітика держави охоплює всі сфери життєдіяльності суспільс­тва. В її основі лежать потреби народу, нації, соціальних прошар­ків і груп, особи і самої держави, інших соціальних суб’єктів.

Право, як і держава, є надбудовою над економічним базисом су­спільства і входить як складовий елемент до правової системи того чи іншого суспільства.

Право співвідноситься з економікою таким чином: а)виробничі відносини в економіці об’єктивно визначають, яким повинно бути право; б)економіка визначає право не безпосередньо, а через такі со­ціальні явища, як соціальна структура суспільства (класи, прошарки, і руни), політика, правосвідомість, ідеологія, спосіб виробництва, що відображаються у праві; в) право у свою чергу має зворотний вплив па економіку.

Вплив здійснюється як безпосередньо, так і через визначення різних економічних важелів.

Право співвідноситься з політикою, а саме: а) залежить від полі­тики і в першу чергу керівної частини суспільства, що має державну владу; б) є формою прояву політики зазначеної частини суспільства;

в) відображає лише ту політику керівної частини суспільства, до якої вона прагне, якій може надати загальнообов’язковості за допомо­гою держави та інших суб’єктів політичної системи суспільства;

г) є концентрованим виразом політики тієї частини суспільства, що здійснює керівництво; політика у праві формується у вигляді кон­кретних прав і обов’язків людини І громадянина.

Політика зі свого боку залежить від права, адже право є засо­бом: а) декларування політики; б) здійснення політики; в) гаранту­вання політики; г) пропаганди окремих політичних програм або їх положень.

Право залежить від держави тому, що: а) виникає як інститу- йована система джерел, що встановлюються чи санкціонуються дер­жавними органами і службовими особами, а це означає, що юри­дичне право походить від держави; £9 є більш-менш сталим і недо­торканним завдяки державі; в) за допомогою держави та її органів упроваджується у життя; г) його авторитетність і престижність за­лежать від держави; τ)сутність права відображає соціальну сутність та призначення державної організації. Право відносно самостійне і як явище цивілізації і культури: а) обмежує в демократичному су­спільстві державну владу; б) впорядковує державну владу через процесуальну і процедурну форми; в) дозволяє державним органам відповідні дії; г) організовує побудову, структуру, вдосконалення і розвиток державних органів, визначає їх функціонування; г) надає державним органам престижності й авторитетності.