Спеціалізована література:

1. Tιιrcan О. Deontologia fιιnctionarulιιi public: de la norme morale spre conduita profesionala. Legea si Viata. 2016. № 2. ч. 1, С. 13-18.

2. Акутаев Р.

3. Андреев Д. Правосвідомість у структурі соціально-правової комунікації. Юридична Україна.2013. № 5. С. 11-17.

4. Артеменко И. Участие институтов гражданского общества в формиро­вании и реализации молодежной политики в Украине. Legea si Viata. 2016. № 12,ч. 2. С. 3-6.

5. Бабюк А. М. Співвідношення понять «правосвідомість» та «праворозу- міння». Університетські наукові записки.2015. № 3. С. 5-12.

6. Барабаш О. Правосвідомість та її вплив на поведінку людини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки.2017. № 861. С. 68-72.

7. Барыкина М. В. Формы воспитания как способы формирования право­вой культуры. Аграрное и земельное право.2013. № 1. С. 104-107.

8. Безус Л. П. Розвиток української держави через правосвідомість суспі­льства. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Право.2014. Вип. 2. С. 9-14.

9. Беляев А. Ю. Тенденция абсентеизма в современном российском общес­тве. Власть.2013. № 5. С. 43-45.

10. Беріша Ф. Взаємозв’язок між суспільством, державою та правом. Evropsky politicky and law diskurz. 2016. Svazek 3., 2. vydani.. С. 172-184.

11. Беріша Ф. Тлумачення права і соціальна практика. Evropsky politicky and law diskurz. 2016. Svazek3., 2. vydani. С. 88-101.

12. Битяк Ю. П. Правова культура в умовах становлення громадянського сус­пільства: моногр. Харків: НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2007. 248 с.

13. Бондаренко О. Захист прав і свобод людини як основний напрям консти­туційної модернізації в Україні. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. №1,4.2. C. 89-94.

14. Бортняк A. Φ. Правосвідомість як ідеальна форма прояву правових зна­ків. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.2013. № 4. С. 72-79.

15. Бочарова Н. Права человека и права интеллектуальной собственности: современные доктринальные подходы. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. № 1,4. 1.C. 49-54.

16. Братасюк В. Постмодерністський образ людини як засада розвитку її ін­дивідуальної правосуб’єктності. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. № 1,4. 1. C. 55-61.

17. Бровко H. Особенности правосознания сельской интеллигенции: фило­софско-правовой анализ. Legea si Viata. 2018. № 2, ч. 2. С. 16-19.

18. Бурдоносова М. А. Взаємозв’язок правового нігілізму та правового ідеа­лізму як форм деформації правової свідомості. Держава і право. Юри­дичні і політичні науки.2013. Вип. 62. С. 16-24.

19. Гарасимів Т. Девіантна правосвідомість: синергетичний вимір. Вісник На­ціонального університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні нау­ки.2014. № 782. С. 71-75.

20. Гладкий С. О. Стан розвитку правосвідомості українського суспільства у дзеркалі наукової думки. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2016. Вип. 71. С. 21-32.

21. Грищук А. Б. Правосвідомість і моральність - соціально-психологічні цін­ності у діяльності державних службовців України. Науковий вісник Львів­ського державного університету внутрішніх справ. Серія: Юридична. 2013. Вип. 4. С. 47-56.

ТІ. Грошевий Ю. М. Професійна правосвідомість судді та правоздатність рі­шень суду: кримінально-процесуальний аспект. Університетські наукові записки.2005. № 4. С. 248-255.

23. Давидова Т. О. Кодекс етики чиновників: необхідність чи традиція. Пра­во і суспільство.2015. № 1. С. 129-134.

24. Деменко О. І. Правосвідомість студентської молоді в Україні: теоретико- правове дослідження: дис.... канд. юрид. наук. Харків, 2011.206 с.

25. Драган І. В. Правосвідомість як визначальний компонент механізму реалі­зації кримінальної відповідальності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ.2017.

26. Єрмоленко Д. О. Правосвідомість молоді: теоретико-правові засади: мо- ногр. Запоріжжя: Клас, приват, ун-т, 2012. 291 с.

27. Жеребко М. А. Правова психологія як структурний елемент правосвідо­мості. Юрист України.2013. № 3. С. 17-24.

28. Завальна Ж. В. Правосвідомість і створення форм договірного регулю­вання. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Ка- разіна. Серія: Право.2016. Вип. 21. С. 101-103.

29. Іваній О. М. Правосвідомість у моделюванні професійної поведінки вчи­теля. Теоретичні питання культури, освіти та виховання.2014. № 50. С. 63-66.

30. Калиновський Ю. Суспільна правосвідомість у державотворчому проце­сі України. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.2016. № 2. С. 30-40.

31. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість народу та «правосвідомість на­товпу»: порівняльна характеристика. Гуманітарний часопис.2006. № 4. С. 79-85.

32. Клименко А. И. Понятие, структура и функциональные характеристики правовой идеологии Европейского союза: теоретико-правовой аспект: мо- ногр. Москва: Граница, 2014. 167 с.

33. Коваленко I. Г, Лозова О. С. Правосвідомість як джерело формування правових смислів (феноменологічний аспект). Вісник Національного уні­верситету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Се­рія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія.2017. № 3. С. 81-97.

34. Коваль І. М. Правосвідомість особи як критерій визначення її правового менталітету. Вісник Національного університету «Львівська політехні­ка». Серія: Юридичні науки.2015. № 825. С. 155-161.

35. Ковальчук В. Б. Громадянська правосвідомість як фактор утвердження легітимності державної влади. Вісник Академії митної служби України. Серія: Право.2014. № 1. С. 47-53

36. Козаченко В. М. Революційна правосвідомість: темпоральні виміри. Ча­сопис Київського університету права.2014. № 3. С. 44-48.

37. Леміщак К. Правосвідомість та ресоціалізація: взаємозв’язок категорій. Історико-правовий часопис.2014.

38. Луцький А. І. Вплив правової ідеології на правосвідомість юриста. Нау­ково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія: Право.2016. № 2. С. 10-16.

39. Луцький А. І. Правова ідеологія як складова державницької ідеології. Право і суспільство.2013. № 6. С. 48-52.

40. Лясковець О. В. Модель професійної правової культури правоохоронців щодо забезпечення прав людини у сфері охорони громадського порядку. Право і суспільство.2015. № 3. С. 80-86.

41. Мазуренко А. Правотворческая политика и культура законотворчества: вопросы теории. East European Science Journal. 2016. № 4, ч. 5. С. 12-14.

42. Макар Л. М. Формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах: автореф. дис. .. канд. пед. наук. Запоріжжя, 2009. 20 с.

43. Максакова Р. Влада народу як першооснова забезпечення ефективного державного управління. Право України.2015. № 5. С. 90-96.

44. Мальцев Г. В. Культурные традиции права: моногр. Москва: Норма; ИН- ФРА-М, 2013. 607 с.

45. Мандель Р. До розуміння принципів права. Sciences of Europe. 2016. № 4, ч. 2. С. 100-103.

46. Марутян X. Правова культура та правосвідомість громадян України у сфері забезпечення інтелектуальної безпеки. Гілея.2013. № 75. С. 505- 506.

47. Міленін О. Л. Правосвідомість учасників дорожнього руху: дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2001. 200 с.

48. Недюха М. П. Правова ідеологія українського суспільства: моногр. Київ: МАУП, 2012. 399 с.

49. Оніщенко Н. М. Громадське та правове виховання: взаємозв’язок та вза- ємообумовленість в сучасному суспільстві. Бюлетень Міністерства юстиції України.2015. № 3. С. 34-41.

50. Оніщенко Н. М. Правовий світогляд і політика (сучасна реальність, ба­чення на перспективу). Бюлетень Міністерства юстиції України.2014. №2. С. 91-97.

51. Оніщенко Н. Правовий світогляд як явище соціальної дійсності. Право України.2014. № 5. С. 15-21.

52. Осика І. В. Правова культура у формуванні правової, соціальної держави: дис.

53. Осипов М. Ю. Понятие и особенности формирования правосознания. Современное право.2013. № 6. С. 7-11.

54. Осипов М. Ю. Роль некоммерческих организаций в формировании пра­восознания и правовой культуры граждан. Гражданское общество в России и за рубежом.2013. № 1. С. 21-24.

55. Павловська-Кравчук В. Український правовий менталітет: особливості становлення та розвитку. Вісник Академії правових наук України.2012. № 2. С. 277-286.

56. Павлюк А. Правова, реальність як нормативно - ціннісна та/або метано- рмативна система. Evropsky politicly and law diskurz. 2016. Svazek3., 2. vydani. С. 107-120.

57. Панчук І. О. Правосвідомість як фактор забезпечення законності. Науко­вий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право.

2015. Вин. 33 (1). С. 39-42.

58. Пащенко О. О. Правосвідомість і соціальна обумовленість кримінально- правових норм. Науковий вісник Ужгородського національного універ­ситету. Серія: Право.2015. Вип. 34 (3). С. 41-44.

59. Петров А. О содержании понятия правовой культуры. Sciences of Europe.

2016. №7, 4.2. C. 140-146.

60. Петрончак Ю. О. Правосвідомість як рефлексія соціальних норм поведі­нки. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Се­рія: Юридичні науки.2015. № 825. С. 199-203.

61. Петручак Л. А. Правовая культура в системе ценностей гражданского общества. Право и государство: теория и практика.2012. № 3. С. 85-90.

62. Підчасов Є. В. Правосвідомість як форма соціалізації особистості. Віс­ник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Психологія.2012. Вип. 42. С. 114-126.

63. Полонка І. А. Онтологічно-теоретичні особливості взаємозв’язку катего­рій «правова поведінка» та «законність». Право і суспільство.2015. № 5, ч. 1. С. 41-46.

64. Потапенко Н. А. Вплив національного чинника на правосвідомість осо­бистості. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18: Економіка і право.2013.

65. Рабінович П. Значення рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України для удосконалення її законодавства. Вісник Наці­ональної академії правових наук України.2015. № 1. С. 16-28.

66. Рабінович П. Потребове праворозуміння: концептуальна характеристика, евристична характеристика. Право України.2014. № 5. С. 31-40.

67. Рибалкін А. О. Правова політика в сфері народовладдя та конституційна правосвідомість: питання взаємозв’язку. Науковий вісник Дніпропетров­ського державного університету внутрішніх справ.2012. № 4. С. 82-87.

68. Росік Т. В. Судова практика конституційного суду України ті її роль у правотворчості України. Право і суспільство.2015. № 3, ч. 3. С. 50-55.

69. Российский Б. В. Некоторые проблемы совершенствования высшего юридического образования. Правовая культура.2012. № 2. С. 199-206.

70. Савенко В. В. Імплементація закону у правосвідомість громадянина. Пу­блічне право.2016. № 3. С. 241-246.

71. Салпагаров М. У. Влияние правосознания на преступность. Законность и правосознание.2013. С. 137-141.

72. Семенов В. Е. Проблемы совершенствования воспитания правовой куль­туры. Общество и право.2012. № 4. С. 49-51.

73. Сербин Р. А. Правова культура - важливий фактор розбудови правової держави: дне. ... канд. юрид. наук. Київ, 2003. 185 с.

74. Сидоренко С. А. Роль правової освіти у попереджені та профілактиці правопорушень. Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України.2000. Спеціальний випуск. С. 145-148.

75. Скуратівський А. Ідеї права та правової культури в Українській суспіль­но-політичній думці: витоки та еволюція. Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.2001. № 2. С. 226- 233.

76. Скуріхін С. М. Правосвідомість військовослужбовців Збройних Сил України: поняття та особливості. Юридична наука.2014. № 4. С. 7-14.

77. Словська І. Є. Ціннісні орієнтації та правосвідомість у механізмі зло­чинної поведінки посадових осіб. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки.2015. № 827. С. 206- 209.

78. Стреляева В. В. Правовое воспитание в условиях становлення правового государства: дне. ... канд. юрид. наук. Москва, 2006. 183 с.

79. Сунцов А. П. Актуальные вопросы совершенствования деятельности из­бирательных комиссий по повышению правовой культуры избирателей. Избирательное право.2012. № 3. С. 51-56.

80. Тацій В. Концепція юридичної науки і освіти в Україні. Право України. 1991. № 1. С. 56-63.

81. Темченко В. Етика та право: теоретичні аспекти співвідношення. Право України.2002. № 9. С. 24-27.

82. Терлецький Д. Конституційна правосвідомість у системі сучасного кон­ституціоналізму. Юридичний вісник.2014. № 5. С. 27-36.

83. Тимошенко В. Визначальні фактори правової свідомості. Право України. 2008. №6. С. 41-46.

84. Тимошенко В. І. Природна правосвідомість (з історії політичної і право­вої думки). Бюлетень Міністерства юстиції України.2013. № 2. С. 77- 84.

85. Тімуш І. Правова реальність і правосвідомість: інтегральне розуміння змісту та взаємозв’язку. Право України.2010. № 7. С. 94-100.

86. Толстенко В. Л. Правова ідеологія і демократизація сучасної України: тео­ретично-правові аспекти: моногр. Київ: Логос, 2012. 283 с.

87. Толстенко В. Л. Правова ідеологія у розвиткові сучасної української дер­жави і суспільства: дис. ... канд. юрид. наук. Острог, 2012. 212 с.

88. Трофименко В. А. Професійна правосвідомість та правова культура як предмет правового виховання у правоохоронній системі. Вісник Націо­нальної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Фі­лософія, філософія права, політологія, соціологія.2013. № 2. С. 139-149.

89. Фальковська Л. М. Правосвідомість сучасної молоді як умова розвитку правової держави. Проблеми політичної психології.2015. Вип. 2. С. 337- 348.

90. Хасанов Ш. К. Правовое воспитание как средство преодоления деформа­ции правосознания осужденных: общетеоретический аспект: дис. ... канд. юрид. наук. Душанбе, 2009. 177 с.

91. Хендли К. Системный анализ правового нигилизма в России. Верховен­ство права как фактор экономики.2013. С. 293-316.

92. Цимбалюк М. М. Формування правосвідомості громадян у процесі розбу­дови громадянського суспільства: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2004. 15 с.

93. Цимбалюк М. Онтологічний аспект дослідження права та правосвідомо­сті. Право України.2007. № 2. С. 31-34.

94. Цимбалюк М. Правова реальність та онтологія правосвідомості. Право України.2007. № 12. С. 22-26.

95. Цимбалюк М. Формування правосвідомості громадян у процесі рефор­мування інституту власності. Право України.2003. № 9. С. 57-61.

96. Черкас М. Витоки правового нігілізму та його вплив на цінність права. Вісник Національної академії правових наук України.2013. № 3. С. 73- 80.

97. Черкас М. Є. Правосвідомість та її функції в механізмі правового регулю­вання: моногр. Харків: НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2014. 153 с.

98. Чорнобай Е. Правовая традиция как важная предпосылка становлення отечественной юридической аргументации. Legea si Viata. 2018. № 1, ч. 2. С. 127-130.

99. Чупринський Б. О. Формування професійної культури майбутніх юристів: філософсько-правове дослідження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2010. 20 с.

100. Чушкина А. А. Зарубежный опыт формирования антикоррупционного правосознания военнослужащих. Современное право.2012. № 1. С. 16- 20.

101. Шапошнікова Н. В. Екологічна правосвідомість - необхідний елемент організаційної культури підприємств. Наукові записки Львівського уні­верситету бізнесу та права.2009. Вип. 3. С. 264-269.

102. Шаравара І. І. Правосвідомість як юридична категорія та її основні стру­ктурні елементи. Науковий вісник Ужгородського національного універ­ситету. Серія: Право.2015. Вип. 33 (1). С. 56-59.

103. Шаравара І. І. Співвідношення правосвідомості, моралі і права в системі соціальних норм. Право і суспільство.2015. № 5, ч. 3. С. 43-48.

104. Шашин П. А. Правовая культура в правовой системе общества: дис. ... канд. юрид. наук. Санкт-Петербург, 2006. 191 с.

105. Шевченко А. Є. Правова (конституційна) ідеологія як важлива складова державно-правового розвитку України (стаття 1). Трипільська цивіліза­ція.2012. №7. С. 16-21.

106. Штельмах В. Газета як інструмент формування суспільної свідомості в умовах становлення державності України. Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.2000. № 2. С. 186-191.

107. Шубина О. Б. Правовая культура как элемент культуры общества: дис. ... канд. юрид. наук. Санкт-Петербург, 2004. 167 с.

108. Юрченко-Шеховцова Т. І. Правосвідомість особистості: теоретичний аналіз. Психологічний часопис.2017. № 4. С. 134-144.