Спеціалізована література:

1. Андреев Д. Природне право у працях Лейбніца. Юридична Україна.2012. №5. С. 12-15.

2. Андрущакевич Ю. Сутність конкретизації сучасного права. Вісник Ака­демії правових наук України.2012.

3. Багрій О. Сутність принципу верховенства Конституції України. Підп­риємництво, господарство і право.2013. № 9. С. 83-87.

4. Байльдинов Е. Проблема понимания права с позиций обеспечения устойчивости глобального развития. Моральная теория права. Совре­менное право.2012. № 5. С. 7-14.

5. Балаклицький І. І. Загальні принципи права як сутнісні його характерис­тики. Держава і право. Юридичні і політичні науки.2009. Вип. 45. С. 71- 77.

6. Беззубов Д. О. Поняття безпеки держави як особливого суб’єкта права (юридичний аспект). Бюлетень Міністерства юстиції України.2014. №2. С. 139-146.

7. Бехруз X. Праворозуміння, розуміння права і правова система. Право України.2010. № 4. С. 143-147.

8. Бобровник С. В. Позитивистский и естественно-правовой аспекты исс­ледования компромисса и конфликта в праве. Современное право.2013. № 3.С. 3-7.

9. Бойкова М. А. Діалектична методологія ефективного державотворення і прогнозування розвитку країни: моногр. Київ: К.І.С. 2011. 128 с.

10. Бондарева К. Трансформації права та його інститутів у тоталітарних полі­тичних державах. Юридична Україна.2012. № 10. С. 11-17.

11. Васецький В. Ю. Історичні передумови виникнення правової ідеології в Стародавньому світі та в період Середньовіччя. Бюлетень Міністерства юстиції України.2015. № 2. С. 55-61.

12. Ващук Ю. О. Об’єкт відомчої правотворчої правової політики. Право і суспільство.2015. № 5, ч. 1. С. 11-14.

13. Гаврилюк І. А. Злочин в некласичному праворозумінні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2014. 18 с.

14. Головач А. И. Сутність та особливості джерел права Європейського со­юзу. Право і суспільство.2015. № 4 (2). С.

15. Горбатенко В. Право як форма регулювання соціальних відносин. Право України.2014. № 5. С. 22-30.

16. Городовенко В. Деякі питання нормативного закріплення принципів права. Юридична Україна.2012. № 6. С. 11-18.

17. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практич­на реалізація: моногр. Київ: Ін Юре, 2004. 386 с.

18. Гудима Д. Принцип екстериторіальності у практиці Європейського суду з прав людини. Право України.2015. № 2. С. 113-127.

19. Гультай М. Конституційна скарга як прояв дії верховенства права. Пра­во України.2012. № 9. Є. 316-324.

20. Гураленко Н. Деякі аспекти проблематики антиномій права. Юридична Україна.2012. № 12. С. 9-14.

21. Дашковська О. Судовий прецедент і судова практика як джерела права. Вісник Академії правових наук України.2011. № 1. Є. 34-41.

22. Дзевелюк А. В. Праворозуміння. Держава і право. Юридичні і політичні науки.2010. Вип. 47. Є. 77-81.

23. Дроботов С. А. Функції права у розвиткові демократичної і правової держави: моногр. Київ: Логос, 2012. 334 с.

24. Дудаш Т. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у світлі праворозуміння Страсбурзького Суду. Право України.2010. № 10. Є. 158-165.

25. Завальна Ж. В. Щодо питання договірного регулювання відносин держа­вного управління. Часопис Київського університету права.2009. № 2. С. 100-105.

26. Задорожній О. В. Нормативний зміст принципу добросовісного вико­нання міжнародних зобов’язань у сучасному міжнародному. Право і су­спільство.2015. № 4 (4). С. 13-21.

27. Зайчук О. В., Бобровник С. В. Законність: теоретико-правові проблеми дослідження та впровадження: моногр. Київ: ЮСТІНІАН. 2004. 211 с.

28. Заморська Л. Системний підхід до нормативності сучасного права: гносе­ологічний зміст. Підприємництво, господарство і право.2012. № 5 (197). С. 128-131.

29. Калетник О. До питання про вплив права на мораль (теоретико-правовий аспект). Держава і право. Юридичні і політичні науки.2013. Вип. 60. С. 58-63.

30.

31. Ковінько Д. В. Історія ідей та основні етапи розвитку прав людини. Адмі­ністративне право і процес.2012. № 2. С. 109-115.

32. Козюбра М. Праворозуміння: поняття, типи та рівні. Право України.2010. №4. С. 10-21.

33. Косович В. До визначення поняття «нормативно-правовий акт»: практич­на необхідність і теоретична можливість уточнення. Право України.2012. № 9. С. 274-280.

34. Костенко А. Соціальний натуралізм - методологічна основа прогресив­ної юриспруденції. Право України.2014. № 1. С. 126-135.

35. Костицький В. Право як цілісність. Право України.2002. № 2. С. 8-10.

36. Косых А. А. Убеждение в праве: практика, техника: дне. ... канд. юрид. наук. Волгоград, 2015. 176 с.

37. Криштанович М. Ф. Трансформація державного управління органами внутрішніх справ України в контексті національної безпеки: моногр. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2015. 404 с.

38. Левицкая О. Неоспоримость априористской теории истины в праве. Legea si Viata. 2018. № 2, ч. 2. С. 53-56.

39. Лук’янов Д. Правова система як предмет порівняльно-правових дослі­джень: характеристика за теорією систем. Вісник Національної академії правових наук України.2015. № 2 (81). С. 27-35.

40. Лук’янов Д. Правові системи світу: історія і сучасність правосімейного підходу до їх типологізації. Право України.2015. № 9. С.81-89.

41. Лук’янова Г. Ю. Комплементаризм праворозуміння: актуальні наукознавчі аспекти: моногр. Львів: Т. Б. Сорока, 2014. 212 с.

42. Луцький Р. П. Соціально-економічне середовище як визначальний фак­тор формування та розвитку позитивного права. Бюлетень Міністерст­ва юстиції України.2013. № 6. С. 39-44.

43. Максимов С. Класична і некласична моделі осмислення правової реаль­ності. Право України.2014. № 1. С. 61-68.

44. Малишев Б. В. Сутність права як телеологічна категорія. Бюлетень Мі­ністерства юстиції України.2012. № 12. С.

45. Малишев Б. Принцип верховенства права (теоретико-правовий аспект). Бюлетень Міністерства юстиції України.2012. № 8. С. 14-20.

46. Малишев Б. Природні права людини: загальнотеоретична характеристика. Бюлетень Міністерства юстиції України.2012. № 2. С. 23-29.

47. Мельничук О. Право на освіту в контексті теорій праворозуміння. Право України.2011. №2. С. 180-185.

48. Михальов В. О. Класифікація і нормативне закріплення біологічних прав людини. Актуальні проблеми держави і права.2004. Вип. 22. С. 243-244.

49. Мишеглина В. Роль юридических символов в контексте психологичес­кой школы права. Legea si Viata. 2018. № 3, ч. 2. С. 101-104.

50. Москалюк О. Особливості застосування принципів права при подоланні змістовних колізій. Бюлетень Міністерства юстиції України.2012. № 2. С. 37-42.

51. Муромцев С. А. Образование права по учениям немецкой юриспруденции. URSS, 2016. 100 с.

52. Оксенчук І. Сучасне визначення наукових підходів до формування пені­тенціарної політики України. Підприємництво, господарство і право.

2012. №2. С. 112-114.

53. Оніщенко Н. М. Гласність в праві: деякі аспекти вивчення та розгляду. Бюлетень Міністерства юстиції України.2013. № 2. С. 25-30.

54. Оніщенко Н. М. Правовий світогляд і політика (сучасна реальність, ба­чення на перспективу). Бюлетень Міністерства юстиції України.2014. №2. С. 91-97.

55. Оніщенко Н. Співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права: наукові реалії сьогодення. Вісник Національної академії правових наук України.2015. № 1 (80). С. 29-36.

56. Павлишин О. Права людини та методологія їх дослідження крізь призму семіотико-правового підходу. Право України.2015. № 2. С. 46-51.

57. Павлов В. Методологічні підстави антропологічної концепції права. Право України.2014. № 1. С. 166-181.

58. Панченко В. Ю. Правопонимание и правовая политика в сфере юриди­ческой помощи. Право и государство: теория и практика.2013. № 1. С. 13-18.

59. Пермяков Ю. Е. Позитивистское и метафизическое начало в философском познании права.

60. Петришин О. Соціально-юридична природа права. Право України.2012. №3-4. С. 15-29.

61. Петрова Л. В. Логос права. Вісник Запорізького юридичного інституту. 2001. №4. С. 11-16.

62. Плавич В. Проблеми сучасного праворозуміння. Теоретико- методологічний та філософсько-правовий аналіз: моногр. Одеса: Астропринт, 2011.228 с.

63. Погребняк С. Ознаки права в контексті сучасного право розуміння. Право України.2010. № 4. С. 164-169.

64. Погребняк С. Принципи права: доктринальні питання. Право України.

2013. №9. С. 217-228.

65. Рабінович А. Господарське право в системі права України: можливості дослідження засобами компаративістики. Юридична Україна.2014. № 2. С. 24-28.

66. Рабінович П. Верховенство права: доктринальні інтерпретації в Україні. Право України.2013. № 9. С. 162-175.

67. Рабінович П. Інтерпретація верховенства права: основні вітчизняні підхо­ди та їх діалектична взаємодоповнюваність. Право України.2013. № 1-2. С. 297-309.

68. Рабінович П. Проблема формування універсальної теорії права як спіль­ної концептуальної основи теорій національного права і міжнародного права. Право України.2013. № 5. С. 240-244.

69. Рабінович П. Сутність право розуміння. Право України.2007. № 9. С. 3-7.

70. Рабінович П. Феномен праворозуміння: гносеологічна характеристика. Ві­сник Академії правових наук України.2007. № 3. С. 11-22.

71. Рабінович С. З історії античного праворозуміння: вчення ранніх стоїків та епікурейців про природну справедливість. Юридична Україна.2006. № 10 (46). С. 4-9.

72. Рабінович С. Принцип рівності прав людини у практиці Конституційно­го Суду України: проблеми методики застосування. Вісник Конститу­ційного Суду України.2015. № 5. С. 97-111.

73. Раданович Н. Можливості загально дозвільного типу правового регулю­вання у забезпеченні реалізації прав людини (теоретичний аналіз юри­дичних інструментів). Право України.2015. № 2. С. 52-63.

74. Резнік Г. Право дітей з обмеженими можливостями здоров’я на освіту.

75. Романюк Є. О. Основні властивості права в контексті природно-правового та позитивістського праворозуміння: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2013. 20 с.

76. Руднєва О. Міжнародні стандарти прав людини та принцип верховенст­ва права: до проблеми співвідношення правових явищ. Юридична Укра­їна.2012. №4. С. 15-19.

77. Сатохіна Н. Герменевтичні смисли правової реальності. Право України.

2014. № 1. С. 136-147.

78. Сирих В. Методологія інтегративного право розуміння. Право України. 2014. № 1. С. 113-119.

79. Ситар І. М. Онтологічні функції права: дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2008. 208 с.

80. Сливка С. Каноническо-правовые истины в теории догматического раз­вития. Legea si Viata. 2018. № 3, ч. 2. С. 159-164.

81. Сліпченко С. О. Огляд теоретичних підходів до розуміння абсолютного права. Право та інноваційне суспільство.2014. № 2. С. 67-76

82. Смілик А. С. Діалектика співвідношення понять «свобода» та «право». Право і суспільство.2015. № 5-2, Ч. 2. С. 3-8.

83. Смокович М. Право на свободу мирних зібрань: реалії та перспективи в Україні. Юридична Україна.2013. № 8. С. 22-30.

84. Соловйов В. М. Поняття і сутність правового регулювання державного управління в Україні. Університетські наукові записки.2007. № 3 (23). С. 27-33.

85. Соловйов О. Застосування практики Страсбурзького Суду як джерела права в Україні: деякі проблемні аспекти. Право України.2010. № 10. Є. 207-214.

86. Стащенко О. До питання про зміст і напрями соціологічного право розу­міння. Підприємництво, господарство і право.2009. № 11 (167). С. 7-9.

87. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): моногр. Київ: КНТ, 2007. 626 с.

88. Стеценко С. Праворозуміння: співвідношення теорій та юридичної прак­тики. Право України.2010. № 4. С. 176-181.

89. Стовба О. Динамічне праворозуміння: онтологія і методологія. Право України.2014. № 1. С. 120-125.

90. Стовба О. Праворозуміння VS. правосвідомість: проблеми і перспективи. Право України.2010. № 4. С. 64-69.

91. Стремоухов А. В. Основания классификации прав и свобод человека. Ле­нинградский юридический журнал.2012. № 1. С. 7-17.

92. Сурмін Ю. Термінологічна система державного управління: сутність і пе­рспективи становлення. Вісник НАДУ.2008. № 4. С. 5-14.

93. Тарасов Н. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попыт­ка проблемного анализа). Правоведение.2001. № 1. С. 31-50.

94. Тесленко М. Право як інструмент соціальної справедливості. Право Укра­їни.2004. №7. С. 40-43.

95. Тимошина О. Методологічні підстави соціології права: Л. Петражицький vs. Є. Ерліх. Право України.2014. № 1. С. 195-202.

96. Тимошина О. Стилі філософсько-правового мислення і типи право розу­міння. Право України.2011. № 8. С. 52-60.

97. Тихомиров О. Філософські та методологічні аспекти компаративного під­ходу до право розуміння. Право України.2010. № 4. С. 110-105.

98. Фалькина Т. Ю. Толкование права: моногр. Екатеринбург: УрЮИ МВД России, 2015. 78 с.

99. Федорова А. Захист соціальних прав у рамках Європейської конвенції з прав людини. Право України.2012. № 11-12. С. 241-251.

100. Филимонов В. Д. Гуманизм как принцип права. Государство и право. 2013. № 1. С. 102-108.

101. Фомін А. Альберт Дайсі про панування закону як верховенство права у вузькому сенсі. Право України.2013. № 10. С. 170-177.

102. Хавронюк А. Загальні принципи права (досвід Європейського Союзу). Пі­дприємництво, господарство і право.2012. № 4. Є. 106-110.

103. Шаповал В. Політико-правова категорія народного представництва: пи­тання теорії. Право України.2013. № 5. С. 12-17.

104. Шаповал В. Феномен прав і свобод людини та громадянина (теоретико- правовий і конституційний аспекти). Право України.2015. № 2. С. 24-45.

105. Шаравара І. І. Співвідношення правосвідомості, моралі і права в системі соціальних норм. Право і суспільство.2015. № 5, ч. 3. С. 43-48.

106. Шемшученко Ю. С. Національні тенденції та міжнародний досвід сучасного праворозуміння: моногр. Київ: Юридична думка, 2013. 478 с.

107. Шилінгов В. Поділ права на приватне та публічне як фундаментальна за­сада правової системи демократичного суспільства. Часопис Київського університету права.2012. № 1. С. 48-51.

108. Штурмак Н. Еволюція (генеза) релігійного право розуміння. Право Украї­ни.2009. № 11. С. 185-189.

109. Ющик О. Право: у пошуках дефініції. Право України.2003. № 6. С. 105- 109.

110. Ющик О. Про класифікації та види права. Право України.2014. №5. С. 41-51.