<<
>>

Соціалістична держава.

Теоретичні основи соціалістичної держави були закладені у пра­цях основоположників наукового комунізму К. Маркса і Ф. Енгельса і розвинуті утворах В. І. Леніна, а також у документах комуністичних партій і наукових досліджень учених, що стоять на марксистсько- ленінських позиціях.

Із моменту свого зародження марксистське вчення про державу взагалі і про соціалістичну державу особливо піддавалося різким нападкам і критиці з боку представників різноманітних політичних течій та ідеологій. Піддається воно їм і сьогодні. Це цілком природ­но і зрозуміло, якщо виходити з багаторазово підтвердженої жит­тєвої тези про те, що будь-яке вчення про державу завжди відбиває певні, нерідко дуже суперечливі політичні погляди й інтереси, а також несумісні одні з одними політичні цінності й амбіції.

Марксистське вчення про соціалістичну державу, на відміну від інших учень і доктрин, практично не було цілком реалізовано в жод­ній з існувавших раніше або існуючих держав. У СРСР і в багатьох інших країнах, що називали себе соціалістичними, починалися спроби реалізації ідеї соціалістичної держави. Проте в силу багатьох об’єк­тивних і суб’єктивних причин вони виявилися безуспішними. За­мість соціалістичної держави, що відповідає марксистській доктри­ні, були створені її сурогати, псевдомарксистські інститути держави.

Марксиста всіх відтінків і напрямків кажуть про науковість і про­гресивність розвинутих ними ідей про соціалістичну державу. їх по­літичні й ідеологічні опонента, природно, стверджують протилежне.

Проте, незалежно від оцінок і підходів до вивчення марксистсь­кого вчення про соціалістичну державу, головні його постулати і вихідні постанови залишаються такими;

По-перше, соціалістична держава, відповідно до марксистської те­орії, виникає не еволюційним шляхом, шляхом поступового пере­ростання буржуазної держави в соціалістичну, а шляхом здійснення соціалістичної революції.

Найближчою метою комуністів, зазнача­лося в «Маніфесті Комуністичної партії», є «повалення панування буржуазії, завоювання пролетаріатом політичної влади». А «першим кроком у робочій революції» є «перетворення пролетаріату в панів­ний клас, завоювання демократії». У роботах класиків марксизму- ленінізму ретельно розроблена теорія соціалістичної революції її цілі, форми здійснення, головні напрямки, методи. Ще в ранніх творах К. Маркса і Ф. Енгельса розвивалися, наприклад, ідеї про необхід­ність дотримання послідовності і безперервності соціалістичної рево­люції. Наші інтереси і наші завдання, писали вони, полягають у тому, щоб зробити революцію безперервною доти, поки всі більш- менш імущі класи не будуть усунуті від панування, поки пролета­ріат не завоює державної влади.

У більш пізніх їх роботах проводилася думка про необхідність використання в процесі здійснення соціалістичної революції різно­манітних — мирної і немирної форм. Повстання було б безумством там, доводив, зокрема, Ф. Енгельс, де мирна агітація призвела б до цілі більш швидким і вірним шляхом.

Використовуючи марксистську тезу про безперервність револю­ції, В. І. Ленін розробив доктрину про переростання буржуазно-де­мократичної революції в соціалістичну.

По-друге, важливою закономірністю й одночасно передумовою становлення і розвитку соціалістичної держави, відповідно до марк­систської доктрини, є злам старої державної машини, знищення бур­жуазного державного апарату.

Усі перевороти, начеб то, лише удосконалюють стару державну машину замість того, щоб зламати її. Партії, які, змінюючи одна одну, боролися за панування, розглядали захоплення цього величез­ного державної будинку як головний здобуток при своїй перемозі.

На питання, як це зробити і чи все у старому державному апара­ті потрібно розбивати, Ленін відповідав, що до зламу старого бур­жуазного апарату потрібно підходити строго диференційовано, різ­нопланово. Справа втому, що у кожній буржуазній державі, поряд з армією, поліцією, жандармерією тощо, що підлягають негайному зламу, є також такі органи, що пов’язані з банками і синдикатами, виконують обліково-реєстраційні функції. Цей апарат розбивати не можна і не треба.

По-третє, сутністю нової держави, що функціонує в перехідний від капіталізму до соціалізму період, є диктатура пролетаріату. Цій тезі в марксистській теорії надається настільки важливе, принципове значення, що з ним напряму пов’язують приналежність до марксиз­му або опортунізму.

5.6

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Соціалістична держава.:

  1. Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с., 2014
  2. Теорія держави і права в тестових завданнях: навч. посіб­ник / Кол. авт.; за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. Р. Наливайко. Дніп­ро: Дніпр, держ. ун-т внутр, справ,2018. 716 с., 2018
  3. Оценка быстродействия коммутационного устройства при использовании параллельно-конвейерной диспетчеризации пакетов
  4. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  5. Сведения об авторах
  6. Некоторые вопросы реформирования административного правосудия в Кыргызской Республике
  7. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  8. О понятии финансового опциона
  9. § 2. Понятие и функции нотариата
  10. ГРИБОВСКАЯ Наталья Юрьевна. ЛЕКСИКА ТВЕРСКИХ ГОВОРОВ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩАЯ ЧЕЛОВЕКА (СЕМАНТИКО-МОТИВАЦИОННЫЙ АСПЕКТ). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь - 2019, 2019
  11. 26. Возникновение гражданских правоотношений не предусмотренных в ГК
  12. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  13. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  14. Микрополе «Речевая деятельность»