<<
>>

Системні зв’язки права розглядаються і в інших аспектах: право поділяється на приватне і публічне, на норми, інститути і галузі, містить в собі систему законодавства. Більш детально ці питання ми розглянемо в наступних розділах. 13.2 Співвідношення права й закону.

Питання щодо співвідношення права й закону викликає сьогод­ні багато суперечок в юридичній літературі. Щоб зрозуміти їх суть, необхідно врахувати, що термін «закон» достатньо багатозначний.

У вузькому розумінні — це акт вищої юридичної сили, прийнятий органом законодавчої влади або шляхом всенародного голосуван­ня. В широкому — будь-яке джерело права. У визначенні К. Марк­са і Ф. Енгельса, в якому право розглядається як воля, зведена в закон, цей термін, вжитий у широкому розумінні, містить у собі і нормативний акт, і судовий прецедент, і санкціонований звичай. Звести волю в закон — означає надати їй загальнообов’язкового значення, юридичної сили, забезпечити державний захист. Спір про те, чи збігається право і закон, буде доречним тільки в тому випад­ку, коли термін «закон» розуміється в широкому значенні.

Бажання ототожнити право й закон має відповідну основу: в цьому випадку межі права суворо формалізуються, правом визначається лише те, що зведено в закон; поза законом права немає і бути не може. Слід зауважити, якщо під правом розуміти тільки норми права, то висновок щодо тотожності права й закону неминучий, оскільки поза джерелом права юридичні норми не існують. Проте право не слід зводити до норм. Крім норм, воно (повторимося) вміщує в собі соціально-правові домагання (природне право) і суб’єктивні права. Призначення норм полягає в тому, щоб соціально-правові домаган­ня трансформувались у суб’єктивні права — «юридичну комору» найрізноманітніших духовних і матеріальних благ. Отже, право охоплює не тільки сферу нормативних та індивідуальних приписів і рішень, а й реальне використання юридичних можливостей, реальне виконання обов’язків. Право, окрім цього, є і регулятор, і юридич­на форма суспільних відносин, які змальовують суспільне буття.

При такому широкому розумінні права стає очевидним, що його зміст створюється суспільством і лише надання цьому змісту нор­мативної форми, тобто «зведення його в закон», здійснюється дер­жавою. Формула — «право створюється суспільством, а закон — державою» найбільш точно виражає розмежування права й закону. Тут не треба забувати про єдність правового змісту і правової форми га можливі протиріччя між ними. Правовий зміст, не зведений у закон, не має гарантій реалізації, а значить не є правом у точному розу­мінні цього слова. Закон може бути неправовим, якщо зміст його стає свавіллям державної влади. Подібні закони слід визначити як формальне право, тобто право з точки зору форми, але не змісту. Життя показує, що і законодавство в цілому може не мати нічого спільного з правдивим правом.

Розмежування права й закону має великий гуманний зміст, оскільки право тоді розглядається як критерій якості закону, вста­новлення того, наскільки останній визнає право людини, її інтереси, свободу, потреби.

13.3

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Системні зв’язки права розглядаються і в інших аспектах: право поділяється на приватне і публічне, на норми, інститути і галузі, містить в собі систему законодавства. Більш детально ці питання ми розглянемо в наступних розділах. 13.2 Співвідношення права й закону.:

  1. 3. Система гражданского права как отрасли права - это внутреннее строение данной отрасли и права, единство входящих в нее взаимосвязанных подотраслей и институтов.
  2. 52 Право собственности и иные вещные права на землю
  3. Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с., 2014
  4. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  5. 44 Понятие и содержание права собственности
  6. 65 Понятие, объекты и субъекты патентного права. Условия патентноспособности.
  7. 62 Понятие, объекты и субъекты авторского права и смежных прав.
  8. 1. Общественные отношения, регулируемые нормами гражданского права.
  9. 45 . Формы и виды права собственности
  10. 51 Защита права собственности и иных вещных прав
  11. 19. Понятие и виды объектов гражданского права.
  12. Предпосылки права на предъявление иска. Допустимость исков к органам исполнительной власти
  13. § 2. IloiisiiIie и виды форм защиты п охраны права и законного интереса
  14. 2. СПЕЦКУРС АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА И ЕГО ЗНАЧЕНИЕ В ПОДГОТОВКЕ СОТРУДНИКОВ ФСБ РОССИИ