<<
>>

Причини правопорушень і шляхи їх подолання.

Проблема причин правопорушень виявилась, на жаль, у радянсь­кій юридичній літературі глибоко ідеологізованою і заплутаною. Цьому відповідно сприяла і складність самої проблеми.

Як вже відзначалось, правопорушення як соціальне явище тісно пов’язане з об’єктивними та суб’єктивними причинами й умовами суспільного життя, торкається його найрізноманітніших сфер, обу­мовлених різноманітними процесами.

Воно відрізняється високим динамізмом не тільки в межах відповідної держави, а й у межах відповідного регіону. Тому було б неправильно виділяти якийсь конкретний перелік причин, що породжують це явище.

До того ж необхідно розрізняти причини конкретного, індивіду­ального правопорушення; причини певного виду правопорушень; причини правопорушень як масового явища.

Теорія держави і права, будучи наукою методологічною, займа­ється дослідженням причин правопорушень у цілому.

Під причинами правопорушень розуміють комплекс явищ об’єк­тивного й суб’єктивного характеру, що здатні детермінувати про­типравну поведінку суб’єктів права.

В юридичній літературі й сьогодні йдуть суперечки про соціальні і а біологічні причини правопорушень, про сучасний розвиток ан­тропологічної школи на генетичному рівні. На нашу думку, проти­ставлення їх недопустиме.

Поведінка людини залежить як від соціальних, так і від біологіч­них факторів. Причому, пріоритет повинен бути за соціальними фак­торами через те, що особа формується й діє у відповідному соці­альному середовищі і її вчинки залежать не стільки від фізіологіч­них особливостей і стану організму, скільки від міжособистісних відносин різного рівня і суспільства в цілому.

Основна причина протиправної поведінки людини пов’язана з різноманітними протиріччями, що впливають на дестабілізацію нор­мального функціонування соціального середовища й індивіда. За­гострення цих протиріч спричиняє зростання правопорушень.

Під­твердженням цього служать інерційні рушійні тенденції в економіч­ній, політичній та інших сферах нашого життя. Причому протиріччя, що виникають у сфері економіки, є наріжним каменем, детонатором усіх інших протиріч.

Причини правопорушень не слід ототожнювати з умовами їх ско­єння. Причина правопорушень знаходиться в закономірному, необ­хідному зв’язку з наслідками, завжди викликає їх. Умови ж (у ком­плексі з іншими обставинами) лише сприяють формуванню наслідків (посилюючи чи послаблюючи дії причин), не викликаючи їх із не­обхідністю.

Цей процес супроводжується: недосконалістю нормативно-право­вих актів, які приймаються; нігілізмом, низькою правовою культу­рою; недостатньо ефективною роботою правоохоронних органів; кри­зою моральних цінностей; алкоголізмом і наркоманією та іншими обставинами.

Все це обумовлює зростання численних корисливих злочинів, активізацію тіньової економіки, організованої злочинності.

Проте ніякі зовнішні обставини не можуть призвести до право­порушення, поки вони не стали рушійним мотивом. На підставі об’єктивних причин і умов формуються суб’єктивні причини й умови правопорушень із відповідними елементами соціальної психології, які отримали прояв у викривлених потребах та інтересах. Власне, вони виконують вирішальну роль при виборі правомірної чи не­правомірної поведінки особи.

Отже, до суб’єктивних причин правопорушень відносять низь­кий рівень правосвідомості і правової культури людей, асоціальні мотиви й цілі, потреби й інтереси окремих осіб. Суб’єктивними умовами, що сприяють вчиненню правопорушень звичайно вважа­ють демографічні й соціально-психологічні особливості, які прямо не спричиняють правопорушення. Це, наприклад, темперамент, стать, вік, риси характеру, наявність психологічних відхилень, різні фізич­ні недоліки та ін.

Об’єктивніш и причинами правопорушень виступають конкретні суперечності її суспільстві: економіці, політиці, соціальній і духов­ній сферах життєдіяльності людей. Наприклад, відставання свідо­мості окремих груп людей від їх суспільного буття, економічні і політичні кризи та ін.

До об’єктивних умов, що сприяють вчиненню правопорушень належать недоліки організаційного і технічного порядку, які під­тримують і оживляють дію об’єктивних і суб’єктивних причин.

Основні напрями боротьби з правопорушеннями зумовлюються характером причин і умов, які породжують ці явища.

Правоохоронні органи нашої держави ведуть активну, послідов­ну боротьбу з правопорушеннями, проте вони неспроможні самі значно знизити масштаби їх поширення в суспільстві. Для цього необхідно проведення комплексу економічних, соціально-політич­них, організаційних заходів, які будуть спрямовані на зміцнення економічної системи, підвищення матеріального добробуту, свідо­мості, інформованості й культури громадян, наведення порядку і стабільності в розвитку суспільних відносин.

Велика роль відводиться правовому вихованню. Громадяни по­винні бути інформовані щодо правових вимог, які пред’являються до них державою. Адже інколи порушення правових приписів по­в’язане не з антисоціальним ставленням особи, а з незнанням зміс­ту правових актів. Для усунення деяких правопорушень важливим є проведення медичних заходів проти алкоголізму, наркоманії.

Необхідно підвищити результативність діяльності самих право­охоронних органів, поліпшити їх кадровий склад, матеріально-тех­нічне забезпечення тощо.

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Причини правопорушень і шляхи їх подолання.:

  1. Факторы, влияющие на компетенцию.
  2. 29. Право гражданина на защиту. Необходимая оборона и крайняя необходимость в гражданском праве.
  3. 4. Материальная ответственность в административном порядке и ее субъекты.
  4. Термическая обработка порошковых сталей
  5. Виды и формы банковского надзора
  6. Развитие административного судопроизводства в Кыргызской Республике
  7. 33. Основания и условия гражданско-правовой ответственности
  8. 9. Понятие патронажа, эмансипация
  9. 3.1. Пруденциальный банковский надзор: понятие и взаимосвязь с государственным финансовым контролем
  10. 69 Наследование по завещанию.
  11. Определение пластичности низколегированных порошковых сталей с нанодисперсными добавками
  12. 35 Размер гражданско-правовой ответственности
  13. Значение срочного рынка для экономики страны
  14. 15. Товарищества как юридические лица.
  15. Смешивание исходных материалов
  16. Исследование микроструктуры и изломов закаленных низколегированных порошковых сталей
  17. Основные результаты и выводы
  18. Оценка быстродействия коммутационного устройства при использовании параллельно-конвейерной диспетчеризации пакетов