<<
>>

Поняття та зміст функцій держави.

У філософії під функціями розуміють зовнішній прояв якостей будь-якого об’єкту у визначеній системі відносин. У юридичній лі­тературі немає єдності думок відносно категорії «функції держави».

Як правило, під ними розуміють основні напрямки (сторони, види) діяльності держави: її практичну діяльність, яка має предметно-по­літичний та соціальний характер; соціальний напрямок діяльності всередині або зовні держави. Одначе всі одностайно визнають, що у функціях держави відображається її сутність і соціальне призна­чення, мета і завдання. Функції не можуть реалізуватись усередині самою державною організацією, вони реалізуються у дії як суспільні відносини.

Виникнувши як продукт суспільства, держава стає по відношен­ню до нього керівною системою, дійовою силою, яка впливає на всі найважливіші процеси, які відбуваються в її межах. Держава ні в яком}' разі не може бути інертною, вона завжди повинна діяти дуже енергійно. Цей активний, діючий початок є способом її існування.

В умовах експлуататорських суспільств активність держави зрос­тає в міру загострення соціальних протиріч, вона намагається попе­редити назріваючі вибухи різними методами, а потім посилює їх, вда­ючись навіть до озброєного придушення виступів гноблених класів.

Із точки зору впливу на економічні відносини держава відіграє подвійну роль: сприяє розвитку економічного базису або гальмує розвиток нових економічних відносин, які народжуються у надрах старих. Якщо економічні відносини втратили своє об’єктивне про­гресивне значення і стали перешкодою для розвитку виробничих сил суспільства, то держава стає реакційною силою, оскільки продовжує захищати старі виробничі відносини, відстоюючи інтереси еконо­мічно віджилих сил. Так було в пізню епоху феодалізму, у надрах якого розвивалось капіталістичне виробництво. Гальмуючи розвиток нових, більш прогресивних відносин, держава посилює конфлікти у суспільному виробництві.

Функції держави — це напрями діяльності, але не сама діяль­ність. Діяльність щодо здійснення функцій наповнюється конкрет­но історичним змістом, і саме у процесі реалізації складається їх конкретне співвідношення (питома вага, значення кожної функції в системі інших).

Оскільки сфери державної діяльності дуже різні, то перед теорією держави постає проблема визначення головних напрямків її діяль­ності, в яких втілюється, реалізується, розвивається її сутність і які відображають способи існування держави. Водночас не слід розу­міти, що в функціях держави відображається тільки її сутність, оскільки часто виникають завдання і функції, зумовлені особливо­стями моменту, ситуацією політичного володарювання, специфікою управління державно організованим суспільством.

Виділення основних (головних) напрямів діяльності держави — це «подрібнення» діяльності держави в цілому, яке, однак, не озна­чає роздрібнення діяльності державних органів. Головні напрями — це соціальне значущі сторони діяльності держави, до реалізації яких підключені всі її органи, а не окремі ланки. У протилежному випад­ку сутність та соціальне призначення держави не отримають вира­зу у функціях, і сама категорія «функція держави» втратить теоре­тичний та практичний сенс і буде чисто спекулятивною.

Разом із тим можна запропонувати трактовку функцій держави не тільки як напрямів її діяльності, але і як механізму державного впливу на суспільні процеси, посилаючись на те, що, виконуючи визначені функції в тих чи інших сферах жиїтя суспільства, держава одночасно за допомогою реформ, різних перетворень, правового ре­гулювання суспільних відносин діє на стан суспільних процесів.

Однак включення механізму державного впливу на розвиток су­спільних процесів у поняття функції держави буде не зовсім пра­вильним, оскільки це буде спробою звести функції держави в ціло­му до функціонування її механізму, а також позначити функціону­вання держави різними способами правового впливу, хоча в науці існує таке самостійне поняття, як правові форми здійснення функ­ції держави.

Загальновідомо, що характерними ознаками функцій держави є їх безпосередня взаємодія з сутністю і соціальним призначенням держави, спрямованість на вирішення завдань в інтересах досягнення державної мети, яка буває різною в умовах конкретних історичних відрізків часу, видозмінюється у процесі становлення, зміцнення і подальшого розвитку держави.

Сутність держави знаходить більш конкретне відображення у її функціях, ця конкретизація носить об’єктивний характер, тому що функції держави формуються об’єктивно, завдяки визначальному

впливові мети і завдань, які зумовлені економічною та політичною структурами суспільства і пов’язаними з ними інтересами соціаль­них груп, колективів, усього народу.

Тому функції постійно притаманні державі впродовж усього іс­торичного періоду її існування. Якщо до влади приходять інші по­літичні сили, то змінюються й функції держави. Разом із тим у від­повідні періоди існування держави може проходити зміна пріори­тетних інтересів, що зумовлює зміни у функціонуванні держави, на перший план можуть вийти функції, які мають найбільше значення (наприклад, функція оборони нашої країни в період війни).

Кожна функція держави має свою предметно-політичну харак­теристику, тому що її зміст вказує на те, що є предметом її діяль­ності, які засоби нею використовуються для досягнення мети.

Зміст функцій не залишається незмінним на окремих етапах роз­витку держави, що підтверджується їх своєрідністю в періоди ра­дикальних економіко-соціальних змін, революцій у різних галузях життя державно-організованого суспільства. Особливо суттєва різ­ниця у змісті функцій держав, які належать до різних суспільно- економічних формацій.

Тривалий час у юридичній літературі штучно насаджувався кла­совий підхід, але не завжди зверталась увага на особливості функ­ціонування держави в інтересах усього суспільства, про що образ­но висловився К. Маркс, посилаючись на необхідність діяльності будь-якої держави в інтересах здійснення затильних справ.

Можна з впевненістю сказати, що будь-яка держава здійснює загальносоці- альну діяльність, виступає представником інтересів усього суспільс­тва, всіх класів, соціальних груп і прошарків суспільства.

До функцій, які випливають із природи будь-якого суспільства, належать усі напрями діяльності держави по підтриманню необ­хідних умов існування людського суспільства, які передбачають як внутрішню, так і міждержавну діяльність. В умовах науково-тех­нічної революції, яка набрала глобальних масштабів, значення цих функцій усе більше зростає. Достатньо послатися на необхідність підтримання екологічної рівноваги та охорону навколишнього сере­довища; боротьбу з хворобами (зі СНІДом); міжнародну культурну і науково-технічну співпрацю щодо вирішення проблем, які не ви­ходять за рамки інтересів окремих країн (освоєння космосу, ви­вчення і викорисгання ресурсів світового океану, створення всесвіт-

ньої служби погоди, охорона природного середовища і раціональне його використання); розробка міжнародних стандартів і всесвітньо­го радіо та телевізійного, Інтернет зв’язку; розвиток транспортного сполучення.

Потрібно відзначити, що міжнародна економічна співпраця по забезпеченню людства енергоресурсами і продуктами харчування, наукове співробітництво, яке виходить за рамки окремих країн, ство­рення міцного миру між народами самі по собі не мають класового характеру, однак здійснення цих завдань відбувається за умов рі­шучого впливу як класових, так і загальних інтересів.

Співвідношення класового та загальносоціального в державі до­зволяє зробити висновок, що слід розрізняти держави переважно з класовими функціями і держави переважно із загальносоціальними (демократичними) функціями, що вимагає аналізу не тільки напря­мів діяльності, але й соціального призначення держави.

Загальносоціальна діяльність держави забезпечує належний сту­пінь стійкості відносин і зв’язків всередині суспільства, його ціліс­ність та єднання на базі загальносоціальних інтересів (економічних, культурних, національних та ін.).

Чим більша питома вага загаль­носоціальних функцій, тим вища роль держави як інструмента по­долання протиріч, засобу досягнення суспільного компромісу, ста­білізації суспільних зв’язків. Така роль держави вимагає від неї відмови у своїй практичній діяльності від використання методів насильства, примусу. Все частіше вона вимушена звертатися до авторитету загальнодемократичних, гуманістичних інститутів та ідей, наприклад, до ідеї правової держави, панування верховенства пра­ва у суспільному та політичному житті, дотримання прав людини, захисту національних меншин, до різних форм участі населення в державному та громадському житті, до підтримки організації само­врядування, забезпечення свободи слова і гласності, судового за­хисту та загальних інтересів громадян та ін.

Держава міцна свідомістю особистостей, які підтримують її, якщо вона враховує у своєму функціонуванні на основі демократичних ідей різнорідність групових, національних та інших соціальних інте­ресів, спираючись при цьому на загальнолюдські, гуманістичні цін­ності. Будь-яку іншу державу не можна вважати цивілізованою.

Таким чином, у науці теорії держави сформувалась категорія «функції держави», яка, по-перше, відображає реальний життєвий

процес існування держави, по-друге, випливає з категорії «сутність держави». В міру розвитку і вдосконалення суспільних відносин, підвищення продуктивності праці та консолідації населення сут­ність держави поступово змінюється, що в першу чергу виявляєть­ся у зміні її функцій.

У загальному вигляді можна дати таке визначення поняття функ­ції держави — це основні (головні) напрями (сторони, види) діяль­ності держави, у яких відображаються та конкретизуються її завдання і мета, виявляється її сутність, зміст та соціальне призначення.

6.2

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Поняття та зміст функцій держави.:

  1. Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с., 2014
  2. Теорія держави і права в тестових завданнях: навч. посіб­ник / Кол. авт.; за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. Р. Наливайко. Дніп­ро: Дніпр, держ. ун-т внутр, справ,2018. 716 с., 2018
  3. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  4. О понятии финансового опциона
  5. § 2. Понятие и функции нотариата
  6. ГРИБОВСКАЯ Наталья Юрьевна. ЛЕКСИКА ТВЕРСКИХ ГОВОРОВ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩАЯ ЧЕЛОВЕКА (СЕМАНТИКО-МОТИВАЦИОННЫЙ АСПЕКТ). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь - 2019, 2019
  7. 26. Возникновение гражданских правоотношений не предусмотренных в ГК
  8. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  9. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  10. Микрополе «Речевая деятельность»
  11. Логика : практикум / Е. П. Пьяных. - Екатеринбург : УрГУПС,2019. - 78, [2] с., 2019
  12. Определение предела прочности при сжатии и при изгибе спеченных заготовок