<<
>>

Поняття механізму правового регулювання.

Правове регулювання — це інструмент соціального управління, покликаний упорядковувати суспільні відносини, забезпечуючи ре­алізацію позитивних інтересів суб’єктів. У рамках цього процесу зустрічаються різноманітні перепони, що без своєчасного їх усунен­ня знижують ефект правового регулювання.

Перепоною можна рахувати той фактор, який заважає процесу упорядкування соціальних зв’язків і діє в протиріччі з правовими цілями і принципами. Перепони — це природні та штучні трудно­щі, бар’єри, що гальмують із тих чи інших причин управлінський процес і заважають задоволенню правомірних інтересів громадян і організацій.

Перепони можна класифікувати за різними підставами. Перешко­джаючі фактори можуть піддаватися управлінню або не піддавати­ся. Прикладом перших можуть виступати недоліки правозастосуван- ня, колізії та ін., що усуваються в процесі управління і підлягають цілеспрямованому корегуванню. До інших перепон, зокрема, відно­сяться стихійні лиха, природні явища, кліматичні умови та інші фак­тори, що знаходяться поза можливостями управління.

Залежно від наявності чи відсутності відповідних факторів при здійсненні управлінського процесу перепони діляться на такі, які ви­ражені в наявності конкуруючих із управлінням моментів, а також виражені у відсутності необхідних для ефективного управління мо­ментів. До перших слід віднести правопорушення — воно прямо конкурує з правовим регулюванням. До інших — такі моменти, від­сутність яких також перетворюється в перепону. Іншими словами, перепоною є не тільки те, що заважає (що є в наявності), а й те, чо­го не вистачає (що відсутнє). Так, відсугність вирішального юридич­ного факту може виступати своєрідною перешкодою для задоволен­ня тих чи інших інтересів.

Механізм правового регулювання якраз і є такою системою пра­вових засобів, яка дозволяє найбільш послідовно й юридично боро­тися з правопорушеннями, тому що окремо взяті юридичні інстру­менти цього в повній мірі забезпечити не зможуть.

Звідси випливає об’єктивна необхідність у такому улаштуванні правових засобів, яка створювала б можливість для безперешкодного задоволення інтересів суб’єктів. До того ж правове регулювання в процесі свого здійснен­ня складається з визначених етапів і відповідних їм елементів, що 499

забезпечують рух інтересів суб’єктів до цінностей. Кожен із етапів і юридичних елементів механізму правового регулювання спонука­ється «до життя» в силу конкретних обставин, які відображають логіку правової упорядкованості суспільних, відносин, особливості впливу правової форми на соціальний зміст.

Отже, механізм правового регулюванни — єдина система пра­вових засад, за допомогою яких здійснюється результативне пра­вове впорядкування суспільних відносин та подолання перепон, які стоять на шляху задоволення інтересів суб’єктів права.

З цього визначення можна виділити ознаки, що характеризують мету механізму правового регулювання, засоби її досягнення і ре­зультативність.

Мета механізму правового регулювання — забезпечити безпе­решкодний рух інтересів суб’єктів до цінностей, тобто гарантувати їх справедливе задоволення. Ця головна, змістовна ознака, пояснює значимість зазначеної категорії й показує, що роль механізму право­вого регулювання полягає в усуненні можливих перепон, які стоять на шляху здійснення інтересів суб’єктів. Механізм правового регу­лювання — специфічний юридичний «канал», який з’єднує інтереси суб’єктів із цінностями і доводить процес управління до логічного результату.

Механізм правового регулювання — система різних за своєю при­родою і функціями правових засобів, що дозволяють досягати його цілей. Це вже формальна ознака, яка свідчить про те, що названий механізм є комплексом правових елементів, з одного боку, різних за своєю природою і функціями, а з іншого — все ж таки взаємо­пов’язаних загальною метою в єдину систему. Цей механізм пока­зує, як працює та чи інша ланка при досягненні його цілей, дозво­ляє виділити основні, ключові, опорні юридичні інструменти, які займають відповідне ієрархічне становище серед усіх інших.

Механізм правового регулювання — організаційний вплив пра вових засобів, які дозволяють так чи інакше досягати поставлених цілей, тобто результативності, ефективності. Як і будь-який інший управлінський процес, правове регулювання прагне до оптимізації, до дієвості правової форми, яка утворює режим, сприятливий для розвитку змісту корисних суспільних відносин.

У зв’язку з тим, що механізм правового регулювання — складне поняття зі своєю системою правових засобів, виникає потреба ві­докремити його від іншої, не менш складної категорії, як, напри 500

клад, «правова система». Передусім враховуючи те, що, на перший погляд, у них досить подібні визначення. Так, під правовою систе­мою розуміють сукупність юридичних явищ, що є в конкретній кра­їні, весь арсенал правових засобів, який використовують з метою її поширення. Названі категорії співвідносяться як частина (МИР) і ціле (правова система), тому що правова система більш ширше по­няття, вмішує разом із категорією «механізм правового регулюван­ня» й інші категорії: «право», «юридичну практику», «панівну пра­вову теорію, ідеологію».

25.1

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Поняття механізму правового регулювання.:

  1. ПРАВОВЫЕ АКТЫ, ИЗДАВАЕМЫЕ ОФСБ
  2. 33. Основания и условия гражданско-правовой ответственности
  3. 56. Гражданско-правовая ответственность за нарушение обязательств.
  4. Административно - правовое регулирование военной службы в ОФСБ.
  5. 34. Виды гражданско-правовой ответственности.
  6. 35 Размер гражданско-правовой ответственности
  7. 32. Понятие, значение, характер и принципы гражданско-правовой ответственности.
  8. 60 Порядок заключения гражданско-правового договора.
  9. 2. Основные черты гражданско-правового метода регулирования общественных отношений
  10. Финансово-правовой статус Центрального банка России как органа надзора
  11. § 1.Общая характеристика правового регулирования нотариата и нотариальной деятельности
  12. Правовые основы и виды ответственности па административному праву.
  13. 61 Основания и правовые последствия изменения расторжения договора
  14. Реформа административной юстиции в Литве: институционные и правовые аспекты
  15. 64. Гражданско-правовые способы защиты авторских и смежных прав.
  16. Тема: Компетенция органов как важнейший элемент их правового статуса