<<
>>

Поняття форми держави.

Історично держава постійно змінювала свою форму. Вона з’яви­лася ще в рабовласницькому суспільстві і була всебічно охаракте­ризована древніми мислителями — Полібієм, Сима-Цянем, Плато­ном, Аристотелем.

Зокрема, в серії книг «Полі гія» під керівництвом Аристотеля було описано 159 грецьких і варварських держав. Ще раніше Платон охарактеризував такі форми влади, як монархія, аристократія, демократія та їхні деформовані прояви — атропію, олігархію, анархію.

Проте ще в давні часи — у країнах Древнього Сходу, Греції та Римі — дослідники державно-правових явищ, відчували потребу у визначенні поняття, яке було б достатньо містким і давало б загаль­не уявлення про основні характеристики тієї або іншої держави, про шляхи і особливості здійснення у ній державної влади.

Таким широким поняттям стала категорія «форма держави». Який же зміст відображає поняття «форма держави»? Будь-яка форма — це організація предмету або явища. Причому слід розрізняти внут­рішню і зовнішню форми. Гегель так пояснює цю різницю:

«Візьмемо, наприклад, книгу: для її змісту, напевно, байдуже на­писана вона чи надрукована, переплетена вона в картон чи в шкіру. Проте це не означає, що (якщо відмежуватись від такої зовнішньої і байдужої форми) саме зміст книги не має форми». І далі, торкаю­чись внутрішньої форми, Гегель посилається на «Іліаду» Гомера і зазначає, що робить «Іліаду» «Іліадою», — це та поетична форма, яка відображає зміст».

Таким чином, на відміну від зовнішньої, внутрішня форма орга­нічно пов’язана зі своїм змістом. У силу цього вона безпосередньо виражає і втілює у собі суть явищ.

Внутрішня форма визначається, як побудова або спосіб взаємо­зв’язку елементів явища.

Після цих попередніх пояснень поняття форми як такої, зверне­мося до аналізу форми держави, в різні часи різні дослідники якої вкладали у неї неоднаковий зміст.

Аристотельподіляв форми держави в залежності від двох ознак:

1) кількість тих, хто править (один, декілька, багато);

2) в інтересах кого (скількох) здійснюється правління.

За останньою ознакою він розділяв держави на правильні (прав­ління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здій­снюється в інтересах тільки тих, хто править).

Правильними фор­мами Аристотель вважав: монархію, аристократію і політію; не­правильними: тиранію, олігархію, демократію.

Французький просвітитель і правознавець XVIII ст. Шарль Мо- нтеск'єпід формою держави розумів лише те, що сучасна наука визначає як державний (політичний) режим, а саме — методи здій­снення державної влади. Він визначав такі конкретні форми дер­жави: 1)республіка, в якій організацію і здійснення державної вла­ди визначають такі якості, як доброчесність і рівність; 2)монархія (основа влади — честь); 3) деспотія (основа влади — страх).

Ж.-Ж. Руссопід формою держави розумів структурну організацію нищих державних органів і на цій підставі виділяв: 1) монархію — влада в одних руках; 2) аристократію — влада знаходиться у неве­ликої групи осіб; 3) демократію -— владу здійснюють усі.

Як бачимо, Руссо формою держави вважав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління. Категорія «форма держави» є одним із найважливіших і найбільш містких понять державознавства. Вона покликана констатувати сукупність певного кола загальних ознак і взаємозв’язків, що характеризують державу як суспільний феномен. Ознаки, які у своїй сукупності роз­кривають сутність форм держави, об’єднані в групи, які харак­теризують Ті складові частини:

1. Ознаки, що характеризують способи організації державної влади, включаючи порядок її утворення.

Сукупність цих ознак дає нам підставу говорити про форму дер­жавного правління.

2. Ознаки, що характеризують сукупність способів організації державної влади з урахуванням внутрішнього поділу держави на частини (в межах її території), взаємодію державних органів і її частин між собою.

Ця сукупність ознак розкриває форму державного устрою.

3. Ознаки, які розкривають сукупність засобів і методів здійс­нення державної влади, характеризують державно-правовий режим.

Всі ці структурні частини форми держави складають органічну єдність. Це не три форми, а три аспекти єдиної форми держави, які в кожному конкретному випадку мають свої властивості.

І все ж гаки

домінуюча роль належить державно-політичному режиму, оскіль­ки він має вплив на дві інші сторони форми держави. Будь-які змі­ни в методах здійснення державної влади — чи в бік демократії, чи навпаки, автократії — неминуче відображаються на формі прав­ління (хоч і в меншій мірі), а також на формі державного устрою.

Таким чином, форма держави — порядок організації і функці­онування державної влади відносно форми правління, форми тери­торіального устрою та форми державно-правового режиму.

Форма держави завжди мас відповідне правове закріплення. Всі її складові елементи (форма правління, державний устрій, держав­ний режим) фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах. Але слід мати на увазі, що зміст правових настанов не завжди від­повідає дійсному характеру існуючих відносин. Як уже було ска­зано, в юридичній літературі існують різні думки щодо змісту ка­тегорії «форма держави». Одні зводять зміст форми держави лише до характеристики форм правління, інші розглядають сукупність форми правління та територіальної організації держави без враху­вання державного режиму тощо. Проте ці позиції не знайшли ши­рокої підтримки у більшості дослідників.

Завершуючи висвітлення цього питання, слід зазначити, що під час розгляду форм держави необхідно враховувати їх динамічну мінливість, чутливу реакцію на зміни в соціально-економічній структурі суспільства. Форма держави відображає єдність, взаємо­зумовленість об’єднаних в ній елементів, у результаті чого наро­джується нова якість, яка не властива жодній із цих окремо взятих складових частин.

Розглянемо більш детально основні особливості форми держави.

7.2

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Поняття форми держави.:

  1. Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с., 2014
  2. Теорія держави і права в тестових завданнях: навч. посіб­ник / Кол. авт.; за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. Р. Наливайко. Дніп­ро: Дніпр, держ. ун-т внутр, справ,2018. 716 с., 2018
  3. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  4. Сведения об авторах
  5. Некоторые вопросы реформирования административного правосудия в Кыргызской Республике
  6. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  7. О понятии финансового опциона
  8. § 2. Понятие и функции нотариата
  9. ГРИБОВСКАЯ Наталья Юрьевна. ЛЕКСИКА ТВЕРСКИХ ГОВОРОВ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩАЯ ЧЕЛОВЕКА (СЕМАНТИКО-МОТИВАЦИОННЫЙ АСПЕКТ). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь - 2019, 2019
  10. 26. Возникновение гражданских правоотношений не предусмотренных в ГК
  11. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  12. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  13. Микрополе «Речевая деятельность»
  14. Логика : практикум / Е. П. Пьяных. - Екатеринбург : УрГУПС,2019. - 78, [2] с., 2019
  15. Определение предела прочности при сжатии и при изгибе спеченных заготовок