<<
>>

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Сферу наукової діяльності як самостійну визначає:

A. Функції науки.

Б. Предмет науки.

B. Сутність науки.

Г. Логіка науки.

Теорія держави і права є:

A. Спеціальною наукою.

Б. Фундаментальною наукою.

B. Галузевою наукою.

Г. Теоретико-суспільною наукою.

Загальні закономірності виникнення, функціонування і роз­витку державно-правових явищ це:

A. Метод дослідження теорії держави та права.

Б. Принципи теорії держави та права.

B. Предмет теорії держави та права.

Г. Об’єкт теорії держави та права.

Предмет теорії держави та права визначають як:

A. Історія держави та права.

Б. Закономірності розвитку держави та права.

B. Виникнення, функціонування і розвиток державно-правових явищ.

Г. Загальні закономірності виникнення, функціонування і розвитку державно-правових явищ.

Предмет теорії держави та права дає відповідь на питання:

A. Що вивчає теорія держави та права?

Б. Чому вивчається держава та право?

B. Як вивчається держава та право?

Г. Ким вивчається держава та право?

Д. Для чого вивчається теорія держави та права?

Визначте особливості предмету ТДП:

A. Вивчає процес становлення держави.

Б. Вивчає такі категорії як правосвідомість та правовідносини.

B. Вивчає державу і право як природні категорії.

Г. Вивчає взаємодію держави та інших елементів економічної сис­теми.

Об’єктом дослідження теорії держави і права виступає:

A. Держава, право та політичні процеси.

Б. Право та економіка.

B. Держава та економіко-політичні процеси.

Г. Держава і право.

Д. Усі явища у політико-правовій площині.

Як перекладається термін «методологія»:

A. Вчення про логос.

Б. Вчення про право.

B. Вчення про метод.

Г. Вчення про державу.

Методологія — це:

A. Сукупність функцій.

Б. Сукупність правових категорій.

B. Сукупність методів.

Г. Сукупність ідей.

Методологічна основа науки — це:

A. Сукупність методів,

Б. Сукупність явищ та категорій.

B. Сукупність положень.

Г. Сукупність принципів пізнання.

Приватно-наукові методи:

A. Складають самостійну частину методології.

Б. Є філософським рівнем юриспруденції.

B. Характеризують систему юридичних наук.

Г. Розробляються ТДП.

Діалектичний метод:

A. Характеризує державу як сталу категорію.

Б. Характеризує економічні відносини як основу держави.

B. Характеризує державу як категорію, що розвиваєгься.

Г. Характеризує первинність свідомості в суспільстві.

Який з методів визначає економічні відносини як основу роз­витку держави і права:

A. Діалектичний.

Б. Матеріалістичний.

B. Ідеалістичний.

Г. Метафізичний.

Обов’язковою, формальною ознакою суспільства є:

A. Здатність і реальна можливість самооновлення і вдосконалення.

Б. Регулювання суспільних відносин за допомогою норм права.

B. Наявність загального інтересу, що має тимчасовий і об’єктив­ний характер;

Г. Сукупність індивідів, які володіють свідомістю і волею.

Влада додержанного суспільства є:

A. Політичною.

Б. Демократичною.

B. Релігійною.

Г. Суспільною.

Соціальне регулювання це:

A. Вплив держави на суспільство.

Б. Вплив суспільства на суб’єктів.

B. Вплив політичної партії на державу.

Г. Впорядкування відносин в рамках суспільства державою.

Назвіть ознаку соціального регулювання:

A. Здійснюється за допомогою правових норм.

Б. Регулює поведінку політичних суб’єктів.

B. Має загальний характер.

Г. Гарантується державою.

Визначити особливість соціального регулювання первісного суспільства:

A. Виникає усвідомлено.

Б. Є наслідком багаторазового застосування.

B. Має державно-владний характер.

Г. Має поділ на права та обов’язки.

Соціальні норми первісного суспільства є:

A. Письмовими.

Б. Мононормами.

B. Обов’язковими до виконання.

Г. Забезпечуються державою.

Обов’язкові правила поведінки у первісному суспільстві, в яких ще не диференціювалися різні норми соціальної регуляції, називаються:

A.

Звичаї.

Б. Релігійні норми.

B. Норми права.

Г. Мононорми.

Д. Не диференційовані норми.

Яка ознака характеризує соціальне регулювання у додержан­ному суспільстві:

A. Є наслідком діяльності держави.

Б. Має письмовий характер.

B. Здійснюється в силу обов’язковості.

Г. Відображає волю роду чи племені.

Назвіть ознаку соціальної норми:

A. Має загальний характер.

Б. Встановлюється будь-якими суб’єктами.

B. Регулює сферу політико-правових відносин.

Г. виконується примусово.

За способом закріплення соціальної норми поділяють на:

A. Усні.

Б. Релігійні.

B. Свідомі.

Г. Конфіденційні.

Системою соціальних норм забезпечується:

A. Правове регулювання.

Б. Соціальна відповідальність.

B. Соціальний вплив.

Г. Соціальне регулювання.

Норми, які регулюють і виражають відношення людей до по­рядку оцінки (оформлення) предметів матеріальної і духовної культури з позиції краси, елегантності, якості:

A. Моральні норми.

Б. Релігійні норми.

B. Звичаї (традиції).

Г. Всі відповіді не вірні.

Походження держави як результату укладеної угоди між людь­ми обгрунтовує:

A. Патріархальна теорія.

Б. Теорія насильства.

B. Марксистсько-ленінська теорія.

Г. Договірна теорія.

Основу виникнення держави в економічних відносинах вбачає:

A. Теорія насильства.

Б. Договірна теорія.

B. Марксистсько-ленінська теорія.

Г. Патріархальна теорія.

Положення про те, що держава виникає в результаті насиль­ства однієї частини суспільства над іншою з метою підкорення меншості більшості є суттю:

A. Психологічної теорії.

Б. Органічної теорії.

B. Теорії внутрішнього насильства.

Г. Природно-правової (договірної) теорії.

Д. Теорії зовнішнього насильства.

В якому з напрямків розуміння сутності права останнє розгля­дається похідне від держави:

A. Природна школа.

Б. Психологічна школа.

B. Історична школа.

Г. Нормативна школа.

Назвіть основні ознаки держави:

A. Наявність Президента.

Б. Наявність виходу до моря.

B. Збір податків.

Г. Державні свята.

Д. Наявність Уповноваженого з прав людини.

Публічність державної влади означає:

A. Ступінь обов’язковості державних рішень.

Б. Ступінь добровільності виконання державних рішень.

B. Ступінь поширеності рішень держави на населення.

Г. Ступінь усвідомленості рішень держави суб’єктами.

Компонентом суверенітету держави є:

A. Публічність влади.

Б. Уособленість влади.

B. Системність влади.

Г. Незалежність влади.

Суверенітет — це:

A. Ознака держави.

Б. Елемент механізму держави.

B. Ознака державної влади.

Г. Характеристика держави як суб’єкта міжнародних відносин.

Можливість існування на певній території лише однієї дер­жавної влади — це:

A. Незалежність влади.

Б. Неподільність влади.

B. Верховенство влади.

Г. Єдність влади.

З точки зору цивілізаційного підходу до типології держав, дер­жави можуть бути таких типів:

A. Рабовласницькі.

Б. Феодальні.

B. Буржуазні.

Г. Ісламські.

Громадянське суспільство — це:

A. Характеристика держави.

Б. Якісний рівень розвитку суспільства.

B. Юридична категорія.

Г. Система громадянських організацій.

Функції держави — це:

A. Напрямки функціонування держави.

Б. Напрямки розвитку держави.

B. Напрямки діяльності держави.

Г. Напрямки вдосконалення держави.

За соціальним призначенням розрізняють:

A. Стабілізуючі функції держави.

Б. Економічні функції держави.

B. Неосновні функції держави.

Г. Екологічні функції держави.

Група осіб або одна особа, що має юридично визначену дер­жавно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави — це:

A. Профспілковий орган.

Б. Орган держави.

B. Державне підприємство

Г. Державна установа.

Визначте, яку з функцій можна віднести до внутрішніх фун­кцій держави:

A. Реформаторська.

Б. Економічна.

B. Основна.

Г. Оборонна.

Д. Функція міжнародного співробітництва.

Визначте, яку з функцій можна віднести до зовнішніх функ­цій держави:

A.

Інформаційна.

Б. Правоохоронна.

B. Підтримання світового правопорядку.

Г. Світова.

За характером функцій держави розрізняють:

A. Демократичні.

Б. Соціальні.

B. Правові.

Г. Неправові.

Назвіть функцію держави, сутність якої полягає в наступно­му — консолідація нації; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; сприяння розвитку освіти, культури, науки; охорона культурної спадщини:

A. Соціальна.

Б. Екологічна.

B. Культурна.

Назвіть правову форму реалізації функцій держави:

A. Організаційно-господарська.

Б. Організаційно-ідеологічна.

B. Правотлумачна.

Г. Правоохоронна.

Система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави, — це:

A. Державний орган.

Б. Механізм держави.

B. Державне підприємство.

Г. Державна установа.

Д. Державний апарат.

Визначте, яку з функцій можна віднести до внутрішніх функ­цій держави:

A. Соціальна.

Б. Реформаторська.

B. Основна.

Г. Оборонна.

Д. Функція міжнародного співробітництва.

Назвіть функцію держави, сутність якої полягає в наступно­му — забезпечення охорони конституційного ладу, прав і сво­бод громадян, законності та правопорядку всередині країни:

A. Оборона держави.

Б. Інформаційна.

B. Правоохоронна.

Г. Підтримання світового правопорядку.

Механізм держави — це:

A. Система органів та організацій держави, створених для реалі­зації завдань та функцій.

Б. Система державних підприємств та установ, які приймають рі­шення від імені держави.

B. Система органів, що реалізують владні повноваження держави.

Г. Ознака держави.

Органи держави в структурі механізму держави:

A. Є особливою частиною механізму.

Б. Забезпечує економічні функції.

B. Іменується апаратом держави.

Г. Забезпечують суверенітет держави.

До механізму держави належить:

A. Державне підприємство.

Б. Приватна аїрофірма.

B.

Політичні партії.

Г. Професійні спілки.

Вкажіть на ознаку органу держави:

A. Формується громадськими утвореннями.

Б. Діє від імені суспільства.

B. Підзвітний парламенту.

Г. Має нормативно закріплені повноваження.

В залежності від способу прийняття рішень органи держави поділяють на:

A. Виборні.

Б. Колегіальні.

B. Постійні.

Г. Вторинні.

Визначте органи за способом утворення:

A. Постійні.

Б. Колегіальні.

B. Виборні.

Г. Первинні.

За соціальною природою органи держави поділяються на:

A. Колегіальні.

Б. Первинні.

B. Місцеві і

Г. Загальні.

Визначте ознаку законодавчих органів:

A. Професійний характер.

Б. Одноособовий характер.

B. Колегіальний характер.

Г. Самостійний характер.

Виборність органів законодавчої влади означає наступну їх ознаку:

A. Представницький характер.

Б. Первинний характер.

B. Верховенство.

Г. Професійність.

До органів виконавчої влади належать:

A. Суд.

Б. Прокуратура.

B. Районна державна адміністрація.

Г. Міська рада.

Визначте ознаку органів судової влади:

A. Приймають нормативні акти.

Б. Здійснюють розпорядчі функції.

B. Є незалежними.

Г. Підзвітні законодавчим органам.

Яка з ознак характеризує органи самоврядування:

A. Мають професійний характер.

Б. Формуються державою.

B. Формуються представниками територіальної одиниці.

Г. Є інститутом громадянського суспільства.

Визначте спільну рису органів держави та самоврядування:

A. Передбачені конституцією.

Б. Мають невизначену компетенцію.

B. Обираються населенням територіальної одиниці.

Г. Функціонують на основі принципу узгодження повноважень.

За способом здійснення влади розрізняють держави:

A. Соціальні.

Б. Демократичні.

B. Світські.

Г. Правові.

Форма держави — це:

A. Спосіб легалізації влади.

Б. Спосіб організації влади.

B. Спосіб утворення держави.

Г. Спосіб здійснення влади.

Визначте складові форми держави: ■

A. Форма правління.

Б. Форма режиму.

B. Форма устою.

Г. Всі варіанти правильні.

Форма правління характеризує:

A. Порядок утворення місцевих органів влади.

Б. Взаємодію органів влади та самоврядування.

B. Порядок обрання вищих органів влади.

Г. Структуру вищих органів влади.

Визначте ознаки монархій: *

A. Влада є персоніфікованою.

Б. Влада має колегіальний характер.

B. Відповідальність вищої посадової особи.

Г. Влада функціонує за принципом розподілу.

Яку з різновидів монархій характеризує наступна риса — мо­нарх має право вето на закони парламенту:

A. Дуалістична.

Б. Федеративна.

B. Змішана.

Г. Конституційна.

Яку монархію характеризує наявність двопалатного парла­менту:

A. Обмежену монархію.

Б. Дуалістичну монархію.

B. Федеративну державу.

Г. Конфедерацію.

Форма державного устрою визначає:

A. Структуру вищих органів влади.

Б. Характер управлінської функції держави.

B. Визначеність розподілу території.

Г. Рівень ідеологічного тиску на населення.

Федерація — це:

A. Складна держава.

Б. Союз держав.

B. Організація об’єднання держав.

Г. Сукупність територій суб’єктів.

За республіканської форми правління обов’язковою є наяв­ність:

A. Конституції.

Б. Уряду.

B. Президента.

Г. Парламента.

Єдність держави і права виявляється у наступному:

A. Формулюються людьми.

Б. Виникають одночасно.

B. Виникають в результаті розподілу праці.

Г. Залежать, але не впливають на рівень розвитку суспільства.

Визначте, яка риса характеризує право:

A. Є суб’єктом держави.

Б. Є полісистемним утворенням

B. Є засобом соціального регулювання

Г. Є зовнішньою формою виразу держави.

Спільною рисою соціальних та правових норм є:

A. Регулюють матеріальні відносини.

Б. Існують у державі.

B. Забезпечуються примусовою силою.

Г. Забезпечують упорядкування суспільних відносин.

За сферою регулювання норми класифікують на:

A. Свідомі.

Б. Локальні.

B. Усні.

Яка ознака характеризує правові норми:

A. Поширюється на невизначену сферу суспільних відносин.

Б. Реалізується у добровільній формі.

B. Мають визначену структуру.

Г. Закріплюють інтереси всього суспільства.

Право як сукупність діючих державно-встановлених норм, ме­тою яких є врівноваження інтересів та знаходження їх компро­місу визначає:

A. Школа природного права.

Б. Теократичний підхід.

B. Філософсько-етичний підхід».

Г. Юридичний ПОЗИТИВІЗМ.

Визначте напрямок соціологічної юриспруденції:

A. Неотомізм.

Б. Феноменологія.

B. Герменевтика.

Г. Правовий реалізм.

Право як наказ суверена визначається виходячи із наступної групи правових шкіл:

A. Теологічний напрям.

Б. Нормативізм.

B. Психологічний напрям.

Г. Позитивізм.

Сутність права як сукупність абстрактних правових норм, встановлених державою визначає:

A. Психологічна теорія.

Б. Природно-правова теорія.

B. Соціологічна теорія

Г. Нормативізм.

Аспектом сутноегі права як засобу реалізації загальносоціаль- них функцій є:

A. Політичний.

Б. Релігійний.

B. Загальносоціальний.

Здатність задовольняти потреби, врівноважувати суспільні та особисті інтереси, здійснювати позитивне регулювання ви­значає:

A. Сутність права.

Б. Природу права.

B. Цінність права.

Г. Функціональне призначення.

Теза про те, що право гарантує безпеку, упорядкованість та гармонізацію суспільних відносин складає:

A. Історико-культурний вимір цінності.

Б. Загально-соціальний вимір цінності.

B. Інструментальний вимір цінності.

Г. Власний вимір цінності.

Функція права, націлена на закріплення суспільних відносин належить до:

A. Виховної.

Б. Охоронно-статичної.

B. Регулятивно-динамічної.

Г. Регулятивно-статичної.

Форма права — це:

A. Внутрішня структура права.

Б. Вид джерел права.

B. Нормативна форма виразу права.

Г. Спосіб закріплення норм права.

Форма права:

A. Визначає економічні основи права.

Б. Характеризує способи зовнішнього виразу права.

B. Характеризує ідеологічні аспекти формування права.

Г. Характеризує суспільний характер права.

Ознака правового звичаю:

A. Формується державою.

Б. Змістом є відповідальність.

B. Має неписаний характер.

Ознакою судового прецедента є:

A. Формується державою.

Б. Має усний характер.

B. Є засобом заповнення прогалин.

Г. Змістом є метод.

Рисою нормативного договору є:

A. Відображає приватний інтерес.

Б. Стороною є держава.

B. Розрахований на тривалий термін.

Г. Є частиною міжнародного права.

Які з названих категорій є формами права:

A. Правовий звичай.

Б. Індивідуальний договір.

B. Вирок суду.

Г. Індивідуальний акт.

Визначте рису нормативно-правового акту:

A. Вміщає соціальні норми.

Б. Є результатом правотворчості.

B. Не може змінюватись і доповнюватись.

Г. Виконується добровільно.

Назвіть рису системи права:

A. Первинним елементом є припис.

Б. Має суб’єктивний характер.

B. Є структурованою.

Г. Обумовленість суб’єктивними факторами.

Вміщення елементів структури системи права у тексті юри­дичних документів — це:

A. Ієрархічність системи права.

Б. Динамічність права.

B. Інституціональність права.

Система права:

A. Характеризує ознаку норми права.

Б. Має стабільний характер.

B. Включає правову систему.

Г. Є зовнішнім виразом права.

Що є предметом правового регулювання:

A. Це політичні відносини.

Б. Це усвідомлені суб’єктами відносини.

B. Це відносини, що не потребують правового впливу.

Г. Не передбачають взаємодії суб’єктів.

Визначити рису інституту права:

A. Забезпечує юридичну особливість норм.

Б. Забезпечує конкретизацію норм.

B. Забезпечує нормативну уособленість права.

Г. Забезпечує загальний режим права.

Визначте ознаку законодавства:

A. Є елементом правової системи.

Б. Первинним є норма.

B. Є елементом системи права.

Г. Залежність від національних особливостей держави.

Визначте особливу рису системи законодавства у порівнянні із системою права:

A. Первинним елементом є нормативно-правовий припис.

Б. Залежить від об’єктивних факторів.

B. Не підлягає систематизації.

Г. Характеризується предметом та методом.

За юридичною силою нормативно-правові акти класифіку­ють на:

A. Інтерпретаційні акти.

Б. Закони.

B. Локальні акти.

Визначте ознаку закону:

A. Приймається президентом.

Б. Має вищу юридичну силу.

B. Може прийматись лише парламентом.

Г. Приймається в рамках нормотворчого процесу.

Серед підзаконних актів розрізняють:

A. Постанови.

Б. Інтерпретаційні.

B. Колегіальні.

Г. Правозастосовні.

Визначте характерну рису особистості:

A. Раціональність.

Б. Своєрідність.

B. Індивідуальність.

Г. Незалежність.

Категорія «особа» має:

A. Політичний зміст.

Б. Соціальний зміст.

B. Правовий зміст.

Г. Біологічний зміст.

Можливість мислити та приймати не інстинктивні рішення означає:

A. Індивідуальність особи.

Б. Розумність особи.

B. Свободу особи.

Г. Відповідальність особи.

Жива істота, що є соціальним суб’єктом, це:

A. Громадянин.

Б. Особа. , г

B. Людина.

Визначте вірну відповідь:

A. Особа — це завжди людина.

Б. Людина — це особистість.

B. Особа — це громадянин.

Г. Громадянин — не завжди суб’єкт.

Елементом правового статусу є:

A. Суб’єктивні права.

Б. Правоздатність.

B. Правові свободи.

Г. Юридичні обов’язки.

Право як елемент змісту правового статусу особи — це:

A. Необхідна поведінка.

Б. Можливість відповідальності.

B. Можлива поведінка, встановлена суспільними нормами.

Г. Можлива поведінка, встановлена правовими нормами.

Правовий статус громадянина:

A. Існує в суспільстві.

Б. Встановлюється профспілками.

B. Гарантується державою.

Г. Є ознакою держави.

Можливість забезпечити верховенство прав і свобод людини характеризує:

A. Релігійну сутність держави.

Б. Загальносоціальну сутність держави.

B. Національну сутність держави.

Г. Гносеологічну сутність держави.

Визначте риси громадянина:

A. Індивідуальність.

Б. Наявність правового статусу.

B. Розумність.

Серед ознак норми права виділяються наступну:

A. Є елементом політичної системи суспільства.

Б. Правило поведінки, що має об’єктивний характер.

B. Має міжнародний характер.

Г. Правило поведінки, що встановлюється суспільством.

Гіпотеза як структурний елемент норми права визначає:

A. Персоніфікованість норми права.

Б. Обставини та сферу дії норми права.

B. Колізійність норми прав.

Г. Юридичну відповідальність за порушення правової норми.

За формою виразу диспозиції правової норми поділяються на:

A. Уповноважуючі.

Б. Колізійні.

B. Прості.

Г. Бланкетні.

Виклад норми права шляхом простого перерахування тих об ставин та дій, що регламентуються відповідним актом передба чається:

A. Бланкетним способом.

Б. Прямим способом.

B. Відсилочним способом.

Г. Казуальним способом.

За методом правового регулювання норми права поділяють ся на:

A. Рекомендаційні норми.

Б. Ситуаційні норми.

B. Стихійні норми.

Г. Свідомі норми.

Врегульовані нормами права зв’язки між суб’єктами права що виникаю! ь у процесі здійснення ними прав та обов’язків:

A. Суспільні відносини.

Б. Ідеологічні відносини.

B. Правовідносини.

Оберіть правильний варіант, в якому відображена ознака пра во від носин:

A. Встановлені спеціально уповноваженим суб’єктом.

Б. Виникають на підставі юридичних фактів.

B. Врегульовуються актом застосування права.

Г. Відносини, що передбачені релігійною нормою.

У якого суб’єкта правовідносин правоздатність виникає з мо менту народження:

A. Фізична особа.

Б. Підприємство.

B. Установа.

Г. Держава.

Основним елементом структури правовідносин є:

A. Суб’єкт.

Б. Норма права.

B. Гіпотеза норми права.

Г. Мета.

Ознаками правопорушення є наступні:

A. Це суспільно корисне діяння.

Б. Це засіб закріплення змісту прав та обов’язків суб’єктів.

B. Це протиправна поведінка суб’єктів.

Г. Це свідома поведінка суб’єкту.

Не є ознакою правомірної поведінки:

A. Виражена у протиправній дії.

Б. Є суспільно-корисною.

B. Має свідомо вольовий характер.

Г. Гарантується та охороняється державою.

До складу правопорушення відноситься:

A. Суб’єкт.

Б. Мета.

B. Зміст.

Об’єктом правопорушення є:

A. Суспільні відносини, що не врегульовані правом.

Б. Суспільні відносини, що охороняються правом.

B. Сукупність ознак, що характеризують ставлення особи до пра­вопорушення та його наслідків.

Г. Зв’язок між наслідком та протиправною поведінкою суб’єктів.

За ступенем суспільної небезпеки правопорушення розрізня­ють:

A. Злочини.

Б. Міжнародні делікти.

B. Групові правопорушення.

Г. Організовані правопорушення.

Система ознак протиправної поведінки, необхідних і достат­ніх для притягнення до юридичної відповідальності — це:

A. Склад правомірної поведінки.

Б. Склад правопорушення.

B. Правосуб’єктність.

Г. Склад правової поведінки.

Обов’язковою складовою для суб’єктивної сторони правопо­рушення є:

A. Суб’єкт.

Б. Вина.

B. Знаряддя.

Г.Засоби.

Юридична відповідальність є різновидом:

A. Політичної відповідальності.

Б. Соціальної відповідальності.

B. Моральної відповідальності.

Г. Партійної відповідальності.

Ознаками юридичної відповідальності є наступні:

A. Встановлюється суспільством.

Б. Забезпечується державним примусом.

B. Є наслідком правомірної поведінки суб’єктів.

Г. Є результатом реакції морального осуду суспільства.

Серед функцій юридичної відповідальності виділяють такі:

A. Правопорушна.

Б. Заохочувальна.

B. Правозастосовна.

Г. Карна.

Не існує такого виду юридичної відповідальності:

A. Матеріальної.

Б. Адміністративної.

B. Ідеологічної.

Г. Кримінальної.

Внаслідок дисциплінарного проступку настає:

A. Кримінальна відповідальність.

Б. Цивільно-правова відповідальність.

B. Матеріальна відповідальність.

Г. Дисциплінарна відповідальність.

Форма систематизації, за якої багаточисельні акти, що ре­гулюють одні питання об’єднуються у один великий акт, який затверджується правотворчим органом — це:

A. Облік актів.

Б. Консолідація.

B. Інкорпорація.

Г. Кодифікація.

Реалізація норм права — це:

A. Процес.

Б. Конкретизація норм.

B. Тлумачення норм.

Г. Усвідомлення норм.

Заборони реалізуються у формі:

A. Виконання.

Б. Використання.

B. Застосування.

Уповноважуючі норми реалізації у формі:

A. Дотримання.

Б. Використання.

B. Виконання.

Г. Застосування.

Яка з форм реалізації пов’язується з діяльністю держави:

A. Використання.

Б.Застосування.

B. Виконання.

Г. Дотримання.

В процесі реалізації здійснюється конкретизація норм до:

A. Сфери суспільних відносин.

Б. Життєвого випадку.

B. Предмету правового регулювання.

Г. Певної організації.

Основною ознакою правозастосування є:

A. Довільна форма виразу.

Б. Залежність від волі держави.

B. Довільний порядок здійснення.

Г. Наявність певних стадій.

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

  1. Оборудование для электроэрозионного измельчения
  2. Значение срочного рынка для экономики страны
  3. ИСТОРИЯ РОССИИ. Учебное пособие для абитуриентов и старшеклассников, 2007
  4. Функции административной юстиции и их значение для совершенствования государственного управления
  5. Исследование процесса смешивания шихты для низколегированных порошковых сталей
  6. Примерный перечень вопросов для сдачи зачета по учебной дисциплине «Арбитражный процесс»
  7. Значение рынка производных инструментов для экономики страны и история его развития
  8. ТЕМАТИКА (примерная) курсовых работ по арбитражному процессу для студентов ОДО ЮИ ТГУ
  9. Приложение 4 Листинг программы PPP Switch Simulator, используемой для визуализации процесса моделирования КУ
  10. ТЕМАТИКА (примерная) курсовых работ по гражданскому и арбитражному процессу для студентов ОДО ЮИ ТГУ (комплексные темы)
  11. Теория государства и права: учебное пособие для бакалавров / В. Н. Карташов; Яросл. гос. ун-т им. П. Г. Демидова. - Ярославль: ЯрГУ,2012. - 274 с., 2012
  12. История: курс лекций: учебное пособие для студентов вузов / Е.Н. Дербин [и др.]; под редакцией С.Н. Уварова. - Ижевск: ФГБОУ ВПО Ижевская ГСХА,2015. - 216 с., 2015