<<
>>

Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку.

Законність і правопорядок — найважливіші соціальні цінності, основа нормального життя суспільства, його громадян. Тому їх зміц­нення —- одне із головних завдань, яке стоїть перед суспільством, один із основних напрямів діяльності держави, її функція.

Юридична й політична практика довела, що причини правопору­шень потрібно шукати не в «пережитках», не в минулому, а в дійс­ності. Вони породжені тими об’єктивними умовами (економічними, політичними, соціальними), в яких знаходиться суспільство на кон­кретному етапі розвитку.

Проблема ліквідації порушень законності не тільки юридична проблема. Для її вирішення перш за все повинні бути усунені, вико­ренені ті об’єктивні фактори, які підтримують, «живлять» злочин­ну активність, створюють умови для здійснення правопорушень, для відступу від вимог законів. Стабілізація економічних відносин, зрос­тання матеріальної забезпеченості людей, їх моральне виховання, зміцнення соціальних зв’язків, розвиток демократії — необхідна пе­редумова і найважливіші шляхи зміцнення законності і правопорядку.

Разом із тим було б неправильним розраховувати тільки на ці об’єктивні процеси. В суспільстві необхідна спеціальна юридична, державно-владна діяльність щодо забезпечення законності. До основ­них її напрямів слід віднести, зокрема, такі, як переконання, право­ве виховання, профілактика правопорушень, громадський вплив на порушників і застосування до них засобів державного примусу.

Переконання як метод зміцнення законності полягає в підви­щенні правосвідомості як громадян, так і посадових осіб. Правове виховання передбачає впровадження в свідомість людей знань пра­ва, розуміння необхідності виконання його вимог, відчуття нетер­пимості до будь-яких порушень законодавства. Це забезпечується створенням злагодженої системи правового виховання, навчання, засобів масової інформації й систематизованої планомірної роботи в цьому напрямку. На нашу думку, дуже важливого значення набу­ває навчання громадян.

Вони повинні знати і вміти відстоювати свої права.

З переконанням тісно пов’язана профілактика правопорушень. Суть її полягає в запобіганні можливих правопорушень шляхом ре­тельного вивчення причин і умов, які сприяють здійсненню пору­шень законності, і вжиття заходів щодо їх ліквідації.

Не слід скидати з рахунків і роль громадськості в забезпеченні законності. В колишньому СРСР була багата практика залучення громадськості до цієї діяльності. Товариські суди, народні дружини, різні громадські утворення громадян проводили велику роботу щодо забезпечення законності і зміцнення дисципліни в трудових колек­тивах, за місцем проживання, в громадських місцях. На жаль, сьо­годні ці традиції забуті, у свідомість людей все більше проникають ідеї індивідуалізму, що базуються па принципі «моя хата з краю». На нашу думку, процес становлення і розвитку місцевого самовря­дування повинен залучати громадськість до вирішення регіональ­них проблем, утому числі зміцнення законності.

Найважливіша роль туг, без сумніву, належить державі. Власне вона реалізує функції охорони свобод, власності, правопорядку, які втілюються в життя перш за все правовими засобами. Можна на­звати такі шляхи здійснення цих функцій:

- постійне удосконалення і своєчасне оновлення чинного зако­нодавства;

- піднесення ролі правосуддя;

- ефективна діяльність правотворчих і правоохоронних органів;

- дієвість заходів державного примусу.

Зміцнення правової охорони державного і громадського життя передусім залежить від стану законності і правопорядку в роботі державного апарату. Порушення законності у його діяльності, як уже зазначалось, особливо, коли воно стає системою, перешкоджає здійсненню функцій держави, порушує упорядкованість, синхрон­ність роботи.

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку.:

  1. МЕРЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ, ПРИНИМАЕМЫЕ ОРГАНАМИ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ БЕЗОПАСНОСТИ.
  2. Административное усмотрение и законодательство об административных процедурах: проблемы теории и судебной практики (сравнительно-правовой анализ)
  3. III. ОСНОВНЫЕ НАУЧНЫЕ ПУБЛИКАЦИИ АВТОРА ПО ТЕМЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
  4. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  5. Микрополе «Речевая деятельность»
  6. Логика : практикум / Е. П. Пьяных. - Екатеринбург : УрГУПС,2019. - 78, [2] с., 2019
  7. Определение предела прочности при сжатии и при изгибе спеченных заготовок
  8. Смешивание исходных материалов
  9. Исследование микроструктуры и изломов закаленных низколегированных порошковых сталей
  10. Основные результаты и выводы
  11. Оценка быстродействия коммутационного устройства при использовании параллельно-конвейерной диспетчеризации пакетов
  12. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  13. Сведения об авторах
  14. Некоторые вопросы реформирования административного правосудия в Кыргызской Республике