<<
>>

Об’єкти правовідносин: поняття і види.

З філософської точки зору під об’єктом розуміється те, що проти­стоїть суб’єкту, на що спрямована пізнавальна чи інша діяльність людини. Це найширше (абстрактне) визначення об’єкта.

Об’єкт і суб’єкт — парні категорії. У практичному житті термін «об’єкт» співвідноситься не тільки з людиною як розумною істо­тою, а й будь-яким іншим фрагментом діяльності (предметом, про­цесом, поведінкою). У загальних взаємозв’язках суб’єкт може стати об’єктом, і навпаки — об’єкт суб’єктом. Ось чому в цьому розу­мінні у правовій науці ведуть мову щодо об’єктів і суб’єктів права, правопорушень, правовідносин, відповідальності, тлумачення і за­стосування законів, покарань тощо. В усіх цих випадках поняття об’єкта і суб’єкта не має цілком філософського змісту, а служить в основному лише операційним цілям.

Об'єктом правового відношення виступають матеріальні, духовні та інші соціальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у право­відносини і здійснюють свої суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Суб’єктивне право відкриває перед його володарем можливості щодо володіння, користування, розпорядження майном, поводити себе відповідним чином, претендувати на дії інших. Все це підлягає під поняття об’єкта.

Людина як така може бути лише суб’єктом, але не об’єктом права І правовідносин. Тільки у рабовласницькому суспільстві раб розгля­дався як об’єкт купівлі-продажу, «речі, яка вміє говорити». В су­часних правових системах подібне не допускається, хоча підпільна іоргівля людьми, зокрема дітьми, молодими дівчатами, на жаль, в окремих країнах має місце і в доволі великих масштабах. Це дії, які нараються кримінальним законодавством.

Як відомо, загальним об’єктом (предметом) правового регулюван­ня є суспільні відносини. Проте суспільні відносини досить склад­на і багатоелементна реальність. Норми права і правовідносин^ що складаються на їх основі, опосередковують не всі, а лише окремі види, фрагменти, ділянки, сфери цих відносин.

Властиво, постає питання про те, що ж конкретно може бути і фактично виступає об’єктом різнобічних правовідносин. Різниця між об’єктом права в ці лому і об’єктами конкретних правовідносин, що виникають у ре­зультаті його дій, полягає в ступені конкретизації.

У юридичній літературі існують різні підходи щодо об’єкта пра­вовідносин. На цій підставі склались в основному дві концепції — моністична і плюралістична. Згідно з першою об’єктом правових відносин виступають тільки дії суб’єктів, оскільки тільки дії, вчин­ки людей підлягають регулюванню юридичними нормами, і лише людська поведінка спроможна реагувати на правовий вплив. Отже, всі правовідносини мають єдиний, загальний об’єкт.

Згідно з іншою позицією, більш реалістичною, яка поділяється більшістю вчених, об’єкти правовідносин настільки різноманітні, на­скільки різноманітні суспільні відносини, які регулюються правом;

Розрізняють такі види об’єктів правовідносин:

1) матеріальні цінності (речі, предмети, цінності), характерні го­ловним чином для цивільних, майнових правовідносин (купівля-про- диж, дарування, позика, обмін, зберігання, заповіт та ін.);

2) нематеріальні особисті цінності (життя, честь, здоров’я, гід­ність, свобода, безпека, право на ім’я, недоторканість особи), типо­ві для кримінальних і процесуальних правовідносин;

3) поведінка, дії (бездіяльність) суб ’єктів, різного роду послуги і їх результати. Це головним чином правовідносини, які склада­ються у сфері побутового обслуговування, господарської, культур­ної та іншої діяльності;

4) продукти духовної творчості (твори мистецтва, літератури, живопису, скульптури, музики, а також наукові відкриття, винахо­ди, раціоналізаторські пропозиції — все те, що є результатом інте­лектуальної праці);

5) цінні папери, офіційні документи (облігації, акції, векселі, ло­терейні білети, гроші, приватизаційні чеки, паспорти, дипломи, ате­стати). Вони можуть стати об’єктом правовідносин при їх втраті, оформленні дублікатів, поновленні.

18.5

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Об’єкти правовідносин: поняття і види.:

  1. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  2. Микрополе «Речевая деятельность»
  3. Логика : практикум / Е. П. Пьяных. - Екатеринбург : УрГУПС,2019. - 78, [2] с., 2019
  4. Определение предела прочности при сжатии и при изгибе спеченных заготовок
  5. Смешивание исходных материалов
  6. Исследование микроструктуры и изломов закаленных низколегированных порошковых сталей
  7. Основные результаты и выводы
  8. Оценка быстродействия коммутационного устройства при использовании параллельно-конвейерной диспетчеризации пакетов
  9. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  10. Сведения об авторах
  11. Некоторые вопросы реформирования административного правосудия в Кыргызской Республике
  12. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  13. О понятии финансового опциона
  14. § 2. Понятие и функции нотариата
  15. ГРИБОВСКАЯ Наталья Юрьевна. ЛЕКСИКА ТВЕРСКИХ ГОВОРОВ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩАЯ ЧЕЛОВЕКА (СЕМАНТИКО-МОТИВАЦИОННЫЙ АСПЕКТ). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь - 2019, 2019
  16. 26. Возникновение гражданских правоотношений не предусмотренных в ГК
  17. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  18. 56. Гражданско-правовая ответственность за нарушение обязательств.