Міжнародне право.

Поряд із національним правом конкретної держави, яке врегу­льовує внутрішні державні відносини, існує і міжнародне право, яке не належить до системи національного права жодної держави.

Міжнародне право — особлива система норм, що втілює узго­джені волі суверенних держав і регулює міждержавні відносини.

Основними джерелами міжнародного права є міжнародні дого­вори і міжнародно-правові звичаї.

Обов’язкової сили нормам міжнародного права надає авторитет цих норм та універсальна угода держав, яка втілюється у принципі — «pacta servanda sunt» — «договорів треба додержуватись», — який є одним із основних принципів міжнародного права.

Крім того, на сучасному етапі створюються і діють міждержавні організації, які покликані сприяти втіленню у життя норм міжнарод­ного права та підтриманню міжнародного правопорядку, наприклад, Рада Безпеки ООН.

Існує кілька теорій співвідношення національного та міжна­родного права, наприклад, дуалістична, теорія примату міжнарод­ного права та нігілістична теорія.

Дуалістична теорія виходить із того, що міжнародне право і національне право абсолютно різні системи права як за своїм харак­тером, так і за сферою дії, а тому вони існують незалежно одне від одного як дві рівноправні та самостійні системи права.

Теорія примату міжнародного права проголошує, що, істотно не відрізняючись одне від одного, міжнародне право і національні правові системи є двома гілками одного дерева. Проте міжнародне право є правом значно вищого порядку, воно користується прима­том щодо внутрішнього державного права. Саме міжнародне право визначає сферу дії права тієї чи іншої держави як і взагалі всю сферу дії влади держави.

Нігілістична теорія, проголошуючи абсолютну перевагу внут­рішнього державного права, зводиться до заперечення обов’язковості міжнародного права.

У практиці регулювання правовідносин демократичних держав діє принцип пріоритету норм міжнародного права перед нормами на­ціонального права держави, згідно з яким вважається, що саме між­народне право втілює загальнолюдські принципи, на яких повинні ба­зуватись як міждержавні, так і внутрішні державні правовідносини.

Саме тому в Законі «Про міжнародні договори України» та ряді інших законів проголошується, що коли нормами міжнародного до­говору України передбачено інші правила ніж ті, що передбачені в національному законодавстві України, то діють правила міжнарод­ного договору.

17.4