<<
>>

Головні внутрішні функції.

Україна переживає один із найважливіших етапів розвитку своєї державності, правовий каркас якої окреслений у Конституції. Цей етап почався перехідним періодом здійснення корінних політичних, соціально-економічних і духовних перетворень, формування засно­ваного на ринковій економіці громадянського суспільства і демокра­тичної, соціальної правової держави, у якій людина, її права і сво­боди є вищою цінністю.

Із виконанням цих завдань безпосередньо пов’язана зміна і розвиток функцій Української держави в порів­нянні з періодом до припинення існування СРСР.

Ринкова реформа помітно обмежила межі і видозмінила меха­нізм впливу держави на економічні відносини, створила умови для розвитку приватної власності і вільного підприємництва, призвела до роздержавлення економіки. Демонтаж адміністративно-командної системи усунув монополію державного керівництва економікою, властиву господарсько-організаторській функції соціалістичної дер­жави, розчистив шлях ринковим відносинам. У обстановці еконо­мічної незалежності система зрівняльного розподілу матеріальних благ перестала відповідати новим економічним відносинам, перетво­рилася на стримуючий фактор їх розвитку. У нових умовах істотно змінився і водночас ускладнився зміст господарсько-організаторсь­кої, культурно-виховної та інших внутрішніх функцій, що раніше здійснювалися Радянською державою; в одну з головних перетво­рилася функція збору податків.

Відповідно виникла необхідність внести уточнення як у саму систему функцій, такі в їхні назви. В сучасний період Українській державі властиві такі головні внутрішні функції', економічна; со­ціальна; розвитку культури, науки й освіти; оподатковування і стя­гування податків; екологічна; охорони прав і свобод громадян, усіх форм власності, правопорядку тощо.

Економічна функція. В ній найповніше виявляється сучасна роль держави у сфері господарювання.

В основі цієї функції лежить життєво необхідна реальна ринкова реформа, покликана докорінно трансформувати економічний механізм України.

За минулі роки вже позначилися важливі елементи ринкових від­носин: економічна свобода, право власності, прав на підприємниць­ку діяльність, яка не заборонена законом; право на користування природними та іншими об’єктами суспільної власності. Водночас 120

виникла необхідність пошуку оптимальних способів участі держа­ви в економічних процесах, налагодження ефективного державного регулювання спільно з ринковими механізмами. У цьому головна особливість економічної функції сучасної Української держави в порівнянні з господарсько-організаторською функцією бувшої Ра­дянської держави з неосяжним керівництвом економікою.

Сьогодні економічна функція охоплює такі напрямки державної діяльності, як структурна перебудова української економіки, за якої буде вироблятися тільки продукція, що життєво необхідна людині, державі, світовому ринку; переважна підтримка стратегічних, ви­соко-конкурентних на світовому ринку і соціально значимих для України виробництв; демонополізація виробництва; реальна підтрим­ка виробників, у тому числі малого підприємництва; цілеспрямована інвестиційна політика; відстоювання інтересів українських компа­ній на внугрішньому і світовому ринках; продовження приватиза­ції; реформа економічного механізму аграрного сектора; зниження темпів інфляції і гальмування росту цін тощо.

Соціальна функція. Зміст цієї функції багатоманітний: у держа­ні охороняються праця і здоров’я людей, встановлюється гаранто­ваний мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім’ї, магеринства, батьківства і дитинства, інвалідів і престарілих громадян; розвивається система соціальних служб; вста­новлюються державні пенсії, грошові допомоги й інші гарантії со­ціального захисту.

Соціальна функція держави спрямована на пом’якшення і подо­лання таких явищ теперішнього перехідного періоду, як бідність, поглиблення нерівності та ріст безробіття; на стабілізацію рівня житія населення і більш рівномірний розподіл тягаря економічних труднощів між різними групами населення.

Функція розвитку культури, науки и освіти. Ця функція скла­лася замість культурно-виховної функції, що здійснювалася раніше із властивим їй домінуванням монопольної державної ідеології. На відміну від старої, теперішня функція розвитку культури, науки й освіти грунтується на визнанні Конституцією України (ст. 15) ідео­логічної різноманітності, відповідно до якої ніяка ідеологія не мо­же встановлюватися в якості обов’язкової. Стаття 54 Конституції гарантує кожному свободу літературної, художньої, наукової і тех­нічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав.

Зміст цієї функції сьогодні складає різнобічна державна підтрим­ка розвитку культури, літератури, мистецтва, театру, кіно, музики, живопису, архітектури тощо; фізичної культури і спорту; радіо, теле­бачення та інших засобів масової інформації; збереження історико- культурних пам’яток, історичних комплексів, заповідних територій, архівів, музеїв, бібліотек.

До змісту цієї функції входять також: державна підтримка роз­витку науки, її природної інтеграції в нові ринкові умови; створен­ня сприятливих умов для творчої діяльності наукових колективів і для вільної змагальності різноманітних шкіл і напрямків; підтримка пріоритетного розвитку фундаментальних теоретичних досліджень і принципово нових технологій; ефективне використання як освіт­нього, так і наукового потенціалу вищої школи, розвиток інтеграції науки і вищої освіти; заходи для поліпшення роботи загальноосвіт­ньої школи.

Екологічна функція, або функція охорони природи і раціональ­ного використання природних ресурсів. Об’єктивним чинником, що викликає необхідність такої основної державної функції, є науко­во-технічна революція та її наслідки для людини. Маючи величезні блага для людей, НТР водночас неминуче пов’язана з багаторазово зростаючим залученням навколишнього природного середовища в суспільне виробництво, що у свою чергу викликає різного роду негативні наслідки в екологічних системах, веде до забруднення повітря і водних джерел, підвищенню радіації, створює загрозу рос­линному і тваринному світу, здоров’ю і життю людини.

У цих умо­вах проблема екології вийшла на передній план не тільки в межах окремої країни, але й у глобальному, міжнародному масштабі, пе­ретворилася на проблему порятунку землі, збереження людства.

Головний зміст екологічної функції складають державне керів­ництво і координація діяльності в області охорони навколишнього середовища, регулювання природокористування, забезпечення еколо­гічної безпеки, оздоровлення і поліпшення якості навколишнього середовища.

За допомогою законодавства держава встановлює правовий ре­жим природокористування, бере на себе зобов’язання перед своїми громадянами щодо забезпечення нормального середовища для іс­нування.

Функція оподатковування і стягування податків. Цей напря­мок діяльності держави охоплювався раніше більш загальною, гос­подарсько-організаторською функцією.

У нових умовах розвитку України в силу зростання ролі, значно­го розширення обсягу й ускладнення змісту ця функція, будучи тісно пов’язаною з економічною, водночас виділилася в одну із само­стійних основних функцій. Її зміст складають формування і попов­нення як державного, гак і муніципального бюджету за рахунок усіх видів податків, у тому числі податку з прибутку підприємств, заснованих на усіх формах власності, податку з доданої вартості, акцизів, податків з фізичних осіб та ін., а також передбачених за­коном фінансових зборів, митних зборів і платежів.

Контроль за її здійсненням покладений на Міністерство доходів і зборів, що перевіряють правильність нарахування податків, своє­часність їх сплати, виявляють податкові правопорушення і злочини.

Крім того, вони покликані забезпечувати дотримання законодав­ства громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю.

Одночасно з цим у ході стабілізації обстановки усе повніше і цілеспрямованіше повинне проявляти себе і таке важливе призна­чення податкової функції, як регулюючий вплив на економіку.

Функція охорона прав і свобод громадян, усіх форм власності, іабезпечення законності і правопорядку. В сучасних умовах відбу­ваються суттєві зміни і розвиток усіх складових змісту цієї функції.

Конституція України (ст. 3), визнавши людину, її життя і здо­ров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціа­льною цінністю, вперше проголосила утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов'язком держави. Тим самим охорона і розвиток політичних, економічних, соціальних, культур­них, особистих прав і свобод громадян складають зміст діяльності всіх законодавчих, виконавчих і судових органів державної влади.

Новим моментом у змісті цієї функції є також те, що відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності. Відповідно до цього, насамперед, пови­нен здійснюватися рівний правовий захист усіх форм власності.

У сучасних умовах зросло значення охорони правопорядку, що передбачає-забезпечення режиму' законності, попередження і змен­шення правопорушень.

З урахуванням небезпечних тенденцій у динаміці росту і струк­турі злочинності, що являє загрозу національної безпеки України, головне в охороні правопорядку сьогодні — це приборкання зло­чинності.

Останнім часом були розпочаті заходи для концентрації зусиль держави у цьому важливому напрямку, підготовлена державна про­грама боротьби зі злочинністю на найближчі роки.

Особливе місце в правовому забезпеченні боротьби зі злочинні­стю покликаний посісти новий Кримінально-процесуальний кодекс України, що був прийнятий 13 квітня 2012 р. Важлива роль у цьо­му належить також законам України про прокуратуру (нова редак­ція), про оперативно-розшукову діяльність та ін.

6.4

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Головні внутрішні функції.:

  1. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  2. Сведения об авторах
  3. Некоторые вопросы реформирования административного правосудия в Кыргызской Республике
  4. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  5. О понятии финансового опциона
  6. § 2. Понятие и функции нотариата
  7. ГРИБОВСКАЯ Наталья Юрьевна. ЛЕКСИКА ТВЕРСКИХ ГОВОРОВ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩАЯ ЧЕЛОВЕКА (СЕМАНТИКО-МОТИВАЦИОННЫЙ АСПЕКТ). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь - 2019, 2019
  8. 26. Возникновение гражданских правоотношений не предусмотренных в ГК
  9. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  10. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  11. Микрополе «Речевая деятельность»
  12. Логика : практикум / Е. П. Пьяных. - Екатеринбург : УрГУПС,2019. - 78, [2] с., 2019
  13. Определение предела прочности при сжатии и при изгибе спеченных заготовок
  14. Смешивание исходных материалов
  15. Исследование микроструктуры и изломов закаленных низколегированных порошковых сталей