<<
>>

Гарантії законності.

Питання про гарантії — складна і самостійна проблема в рамках єдиної теорії законності. Це той її елемент, який переводить ідею законності з галузі наукових досліджень у практичну сферу діяль­ності людини, суспільства і держави.

Незважаючи на свою значи­мість, вимоги законності не втілюються в життя автоматично, сти­хійно. Щоб правові приписи не залишились на папері (і тим більше не порушувались), необхідні відповідні умови і визначений ком­плекс організаційних, ідеологічних, політичних, юридичних захо­дів, які забезпечують реалізацію, тобто гарантії законності.

Гарантії законності — це об’єктивні умови і суб’єктивні фак­тори, а також спеціальні засоби і заходи, за допомогою яких забез­печується режим законності.

Серед названих гарантій потрібно чітко розрізняти загальні умо­ви і спеціальні засоби та заходи.

Загальні умови —суто об’єктивні (економічні, політичні та ін.) умови суспільного життя, в яких здійснюється правове регулюван­ня. Ці умови створюють макросередовище реалізації права, його функціонування, зумовлюючи при цьому і спеціальні засоби щодо зміцнення законності.

Нерідко в літературі загальні умови як гарантії законності трак­туються доволі широко. Під економічними гарантіями розуміється існуюча система господарства, форми власності, під політичними — політична система та ін.

На нашу думку, таке розуміння гарантій не може задовольняти потреби практики, тому що їх вплив на стан законності неоднознач­ний, деколи вони впливають на неї негативно. Тому загальні умови необхідно розглядати конкретно, виділяючи в них фактори, які по­зитивно впливають на реалізацію права.

Важливою передумовою найкращого використання сприятливих умов у діяльності щодо зміцнення законності є їх максимально мож­лива конкретизація. Економічний лад, політична система, пануюча 461

ідеологія навряд чи можуть розглядатися як фактори, що забезпе­чують законність.

Проаналізуємо це положення на прикладі влас- ності. Довгий час вважали, що соціалістична власність (на відміну від приватної) сама по собі є умовою забезпечення законності. Та­кий висновок ґрунтувався на припущенні, що вона породжує у лю­дини відчуття господаря, власника засобів виробництва, сприяє їх збереженню, захисту. Проте, як ми всі переконались, соціалістична власність стала причиною породження й інших, сторонніх від за­конності явищ — безгосподарності, розкрадання та ін.

Мова йде про те, щоб виділити з умов суспільного життя ті, що сприяють зміцненню законності, створити передумови для їх роз­витку і впливу на людей, у тому числі і шляхом використання ор­ганізаційних заходів, спеціальних засобів для нейтралізації дії не­гативних факторів.

Розглянемо ці загальні умови, які виступають гарантами закон­ності.

Економічні умови. Це стан розвитку суспільства, організація си­стеми господарювання та ін. Умовами, що забезпечують законність, тут виступають такі фактори, як ступінь організованості в економіч­ній сфері, ритмічна і злагоджена робота господарського організму, постійне зростання продуктивності праці, стабільна грошова систе­ма та ін. Подібні фактори найбезпосереднішим чином впливають на рівень законності. Так, в умовах нестабільності економіки, спаду виробництва, розриву господарських зв’язків, росту цін, нестримної інфляції зростає соціальна напруга в суспільстві, що, як відомо, призводить до анархії, дезорганізації, зростання кількості злочинів, причому не тільки господарських.

Політичні умови. Основною політичною умовою стабільної за­конності є сильна державна влада. Сила державної влади визнача­ється не величиною армії, не потужністю репресивного апарату. Сильна державна влада — це стійка, легітимна влада, яка користу­ється підтримкою суспільства, спроможна забезпечити реалізацію приписів, які вона приймає. Сильна держава гарантує стабільний роз­виток суспільства, безпеку людей, ефективну боротьбу зі злочинні­стю, корупцією та іншими антисоціальними явищами.

В умовах дезорганізації державно-владних структур, боротьби за владу, неспроможності держави забезпечити реалізацію рішень, що приймаються, низького рівня виконавчої дисципліни, розквіту бю- 462

рократизму, корупції законність не тільки не підвищується, а й зни­жується, причому до небезпечної межі. Важливою умовою зміцнен­им держави, забезпечення законності й правопорядку є демократія. Демократична держава — не слабка аморфна влада. Це система і нльної і в той же час цілком відповідальної перед народом влади, и ка заснована на демократичних принципах формування і функціо­нування (розподіл влад, парламентаризм, гласність, верховенство Конституції та ін.)

Ідеологічні умови. Стан законності багато в чому визначається рівнем політичної, правової і загальної культури населення. Закон­ність передбачає такий рівень правової культури, коли повага до права, закону стає особистим переконанням людини, причому не тільки рядового громадянина, а в першу чергу державного службов­ця, законодавця.

Необхідний рівень культури забезпечується організацією право­вої пропаганди, чіткою системою виховання у громадян високих моральних якостей, відповідальності, патріотизму, відчуття права й законності.

В умовах руйнації системи виховання ідеологічний вакуум за­повнюється сторонніми суспільству поглядами, що негативно впли­вають на стан дисципліни, організованості, законності (поширення порнографії; насильства, жорстокості, культ сили та ін.), сприяють зростанню правопорушень, злочинності, ставлять під загрозу режим законності.

Соціальні умови. Законослухняність громадян, їх повага до зако­ну, реалізації його приписів багато в чому залежить від становища, яке склалося в соціальній сфері. Падіння життєвого рівня населен­ня, зростання безробіття, вартості життя, соціальних послуг безпо­середнім чином відбивається нарівні законності, провокує громадян на пошук шляхів незаконного збагачення, обхід законів, породжує національні й соціальні конфлікти та ін. Міцна законність можлива тільки в умовах соціальної стабільності, впевненості іромадян у не­порушності своїх соціальних прав і свобод.

Правові умови. Стан законності як політико-правового явища обумовлений станом самого права, системою законодавства. Чинне законодавство повинно бути достатньо повним, стабільним, забез­печуватись високим рівнем юридичної техніки, необхідними меха­нізмами реалізації й охорони. Важливе значення для реалізації права 463

і рівня законності мають правові засоби, методи, способи і типи пра­вового регулювання, що використовуються законодавцем, принци­пи, на яких будується законодавство країни. Законодавство, яке відстає від динамічного розвитку суспільних відносин, ускладнює боротьбу зі злочинністю.

Гарантіями законності є також відповідні суб’єктивні фактори. Серед них слід відзначити стан правової науки, повноту і розвиток у ній прогресивних гуманних ідей, положень, науково-теоретичних конструкцій. Безпосередній вплив на рівень законності мають па­нуючі в науці науково-теоретичні концепції, доктрини. Наприклад, ігнорування таких «буржуазних» (так їх називали за часів соціалі­зму) теорій, як ідея правової держави, розподіл влади, парламента­ризм та ін. Насправді науково-теоретична розробка ідей правової держави, впровадження основних її положень у законодавчу і пра- возастосовну практику дозволило зміцнити законність у діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб тощо.

Рівень законності визначається й ефективною діяльністю полі­тичних сил, правильно вибраними пріоритетами при прийнятті по­літичних рішень, готовністю і вмінням відповідних органів вести боротьбу за зміцнення законності.

Спеціальні засоби забезпечення законності —це юридичні й організаційні засоби, призначені виключно для забезпечення закон­ності. Серед них можна виділити юридичні й організаційні гарантії (засоби). ? і

Юридичні гарантії —це обумовлена особливостями економіч­ного і суспільного ладу система умов і засобів, яка закріплена в дію­чому законодавстві і безпосередньо спрямована на забезпечення за­конності, безперешкодне здійснення, захист прав і свобод.

На підставі викладеного можна визначити загальні риси юридич­них гарантій. Вони обумовлені соціально-економічним і державно- правовим розвитком суспільства і природою законності.

Вони носять безпосередній і цільовий характер; закріплені в чин­ному законодавстві; нормативно-юридичною основою їх застосу­вання є право.

Серед юридичних гарантій розрізняють наступні:

1. Засоби виявлення (розкриття) правопорушення. Ці гарантії пов’язані з роботою компетентних державних органів, яка спрямо­вана на виявлення правопорушень із метою припинення і ліквідації їх наслідків. Деякі гарантії пов’язані з діяльністю громадян. На­приклад, оскарження незаконних дій посадових осіб у суді.

2. Засоби попередження правопорушень. Це закріплені в праві засоби, що дозволяють запобігти можливим правопорушенням. На­приклад, от. 36 КЗпП України передбачає підстави припинення тру­дового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу (сг. 40, 41 КЗпП) тільки за попередньою згодою профспілкового органу.

Ця згода має єдину мету — попередити можливе порушення адміністрацією трудових прав громадян, не допустити незаконного звільнення. Попереджувальну роль відіграють і такі засоби, як огляд багажу, митний огляд та ін.

3. Засоби припинення правопорушень. До них відносяться засо­би, що спрямовані на припинення, недопущення правопорушень, порушення прав, свобод громадян і організацій. Це — затримання, арешт, обшук, підлиска про невиїзд, грошова застава, домашній арешт, інші заходи (призупинення, скасування незаконних актів тощо).

4. Заходи щодо захисту і відновлення порушених прав, ліквіда­ція наслідків правопорушень. Такими є примусове стягнення кош­тів на утримання дитини (аліментів), віндикація (примусове вилу­чення майна з чужого незаконного володіння) та ін.

5. Юридична відповідальність. Під нею ми розуміємо покаран­ня особи, яка винна в скоєнні правопорушення. Цей засіб є важли­вим і необхідним для зміцнення законності, причому його ефектив­ність визначається не жорстокістю, а невідворотністю.

6. Серед юридичних гарантій особлива роль належить процесу­альним гарантіям, тому що процес є формою жи гтя матеріального права. Формально закріплені права можуть отримати реальне жит­ія лише маючи процесуальне забезпечення.

Сьогодні ми справедливо можемо пишатися широтою правово­го статусу особи, який закріплений у Конституції України. Проте це не дає підстав заплющувати очі на недоліки правового механіз­му, реалізації цих прав, їх забезпечення і захист. Юридичний меха­нізм реалізації правових норм передбачає наявність чіткої, розга­луженої нормативної бази. Конституційні норми, що закріплюють права і свободи, достатньо визначені, хоча багато з них не підкріп­лені чинним законодавством, чітким юридичним механізмом реа­лізації, що ускладнює їх виконання.

7. Важливою гарантією законності є правосуддя —діяльність судів, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення цивільних і кримінальних справ із мстою всебічного зміцнення законності.

Під організаційними гарантіями розуміються різні заходи ор­ганізаційного характеру, іцо забезпечують зміцнення законності, боротьбу з правопорушеннями, захист прав людини, громадянина. Сюди слід віднести кадрові, організаційні заходи щодо створення умов для нормальної роботи юрисдикційних і правоохоронних ор­ганів, наявність у структурі останніх спеціальних підрозділів (для боротьби з організованою злочинністю, корупцією та ін.).

Підкреслюючи роль юрисдикційних і правоохоронних органів щодо забезпечення законності, не треба перебільшувати, абсолютизувати їх значення, тому що ефективність їх праці переважно визначаєть­ся об’єктивними умовами. Проте нерідко відповідальність за стан законності, за зростання злочинності в регіоні, в країні покладаєть­ся лише на органи прокуратури, МВС, СБУ. Проблема боротьби зі злочинністю нерідко зводиться лише до заміни керівництва цих ор­ганів без суттєвої зміни умов, що не може забезпечити належної гарантії законності.

Тільки цілеспрямована праця щодо удосконалення об’єктивних (загальних) умов, ефективність застосування спеціальних засобів, постійний розвиток законодавства дозволить забезпечити стабільну законність і стійкий правопорядок — основу нормального життя суспільства.

23.6

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Гарантії законності.:

  1. 26. Возникновение гражданских правоотношений не предусмотренных в ГК
  2. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  3. 59 ВИДЫ И ФОРМЫ ДОГОВОРА.
  4. Микрополе «Речевая деятельность»
  5. Логика : практикум / Е. П. Пьяных. - Екатеринбург : УрГУПС,2019. - 78, [2] с., 2019
  6. Определение предела прочности при сжатии и при изгибе спеченных заготовок
  7. Смешивание исходных материалов
  8. Исследование микроструктуры и изломов закаленных низколегированных порошковых сталей
  9. Основные результаты и выводы
  10. Оценка быстродействия коммутационного устройства при использовании параллельно-конвейерной диспетчеризации пакетов
  11. ИСТОЧНИКИ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА.
  12. Сведения об авторах
  13. Некоторые вопросы реформирования административного правосудия в Кыргызской Республике
  14. Тема: ПРОИЗВОДСТВО В СУДЕ КАССАЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ
  15. О понятии финансового опциона
  16. § 2. Понятие и функции нотариата
  17. ГРИБОВСКАЯ Наталья Юрьевна. ЛЕКСИКА ТВЕРСКИХ ГОВОРОВ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩАЯ ЧЕЛОВЕКА (СЕМАНТИКО-МОТИВАЦИОННЫЙ АСПЕКТ). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Тверь - 2019, 2019
  18. 23. Сделки. Понятие и виды.
  19. ПУБЛИКАЦИИ ПО МАТЕРИАЛАМ ДИССЕРТАЦИИ
  20. 56. Гражданско-правовая ответственность за нарушение обязательств.