Держави у іюстіндустріальному суспільстві.

У літературі все більшої ваги набуває думка про те, що існування сучасного західного суспільства і його держави закономірне, що при досягненні найвищого рівня індустріального розвитку внаслідок ево­люційного шляху з’являється нова соціальна система, яка існувала поряд із соціалістичними державами.

Констатуючи той факт, що сучасна буржуазна держава є склад­ним політичним організмом, що враховує реалії сучасного розвит­ку, які згладжують протиріччя між різними соціальними групами і прошарками (класами) суспільства (державне регулювання еконо­міки, встановлення мінімального рівня заробітної плати, проведен­ня соціальних програм, здійснення пенсійного забезпечення), слід підкреслити, що все це здійснюється в інтересах тих, хто має полі­тичну владу, численного прошарку власників, в інтересах приват­них підприємців.

Називаючи три основних типи експлуататорських держав (рабо­власницька, феодальна, буржуазна), К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін вказували і на такий історичний тип, як соціалістична держава, яка 106

у найближчій історичній перспективі повинна була перерости у ко­муністичне самоврядування.

Слід відзначити, що класово-формаційний підхід до типології держав був єдиним у нашій науковій та навчальній літературі до часу, поки широкий загал нашої громадськості не ознайомився зі світовою гюлітико-правовою думкою щодо інших критеріїв типо­логії держав. Як ми вже згадували, одним із поширених критеріїв типової класифікації держав є поняття «цивілізація». В основу ти­пології держав кладуть рівень цивілізації, досягнутий тими чи ін­шими народами.

Який же з двох підходів до типології держав можна прийняти? Кожен із них має свої переваги, недоліки і право на існування. Істо­рично закономірним є виникнення і функціонування формаційного підходу в середині XIX - на початку XX ст. 1 сьогодні не можна цілком відкидати класифікацію держав на історичні типи (рабовлас­ницька, феодальна, буржуазна), але важливо враховувати, що крите­рій такого поділу обмежений певними рисами — базисними, кла­сово-економічними: поза увагою залишасться багато історичних явищ, які складають глибинну сутність суспільства та його політичної організації.

На нашу думку, найбільш привабливий вигляд має цивілізацій- ний підхід особливо до типології сучасних держав.

На завершення звернемося до окремих сучасних типів держав: світська, теократична (релігійна), перехідна (постсоціалістична).

5.7