<<
>>

Демократія як цінність для суспільства.

Перш ніж навчитися демократії, кожен з нас повинен вникнути в суть демократичного суспільства. В чому вона полягає? Як фун­кціонує таке суспільство?

Слово «демократія» часто вживають уряди, які зовсім не є де­мократичними.

Багато державних систем називають себе «народ­ними демократіями», незважаючи на те, що уся влада зосереджена в руках вузької керівної еліти, яка залишається при кермі рік за роком, ніколи не бере участі у вільних та відкритих виборах.

Що таке демократія? Демократія — це форма керівництва, за якої приймаються політичні рішення, що спираються на владу бі­льшості.

Якщо рішення приймаються всіма громадянами, то це — демо­кратія безпосередня, вона переважно практикується лише в неве­ликих групах. Наприклад, професійні спілки повинні діяти демокра­тично і спиратись на збори всієї спілки, які обирають керівників та приймають рішення більшістю голосів.

Крім такої демократії, більш поширена виборна демократія (пред­ставницька). У місті, де налічується 100 тисяч мешканців, чи в країні з 50 млн. громадян неможливо провести загальні збори, тому меш­канці повинні обирати представників для прийняття політичного рішення. Якщо така демократія діє відповідно до конституції, яка об­межує владу керівника, але гарантує права громадян, то така форма влади -— конституційна демократія. У такій державі більшість госпо­дарює, а право меншості захищають заклади, створені для цієї мети.

Демократичне суспільство — це спосіб житгя, який проникає в усі суспільні установи, а не лише в ті, які формально мають владу. В демократичному суспільстаі влада — це лише один із багатьох за­ходів, який співіснує в плюралістичній суспільній тканині. У демо­кратичному суспільстві уряд, керівництво вузько визначені й обме­жуються правом. У демократичному суспільстві право однієї особи базується на праві, пов’язаному з переконаннями й щоденним жит­тям людей.

Важливо пам’ятати, що демократія — це процес, форма життя і співпраці. Ця форма еволюційна, а не статична. Свобода означає від­повідальність, а не свободу без відповідальності. Якщо люди самі керують собою, вони роблять багато помилок. Але демократичний процес гарантує викриття помилок, здійснення змін та перевиборів нової влади. А ні демократія, а ні інша система влади не можуть створити ідеального суспільства.

Суть демократії полягає в тому, що «ми — народ» можемо самі керувати й створювати спосіб життя, співпрацюючи один з одним у межах законів та закладів, які охороняють свободу.

Філософія демократії — прагматизм. Вартість теорії слід оці­нювати після досягнення результатів у реальному житті. Вчорашні рішення можуть бути непридатними сьогодні. ТІ, хто живе в демо­кратичному суспільстві, переконані в тому, що добре змінювати час під часу керівництво. Нормальне явище — публічно проявляти роз­біжності, недовіряти політичним догмам, опрацьовувати ідеї, теорії та методи. Якщо вони дієві, працювати над ними далі, якщо ні — підкинути і йти далі.

У політиці основною характерною рисою демократії є те, що ке­рівна влада виходить із вимог тих, якими керують. Влада існує для потреби людей, люди не повинні служити владі, для влади вони громадяни, а не піддані.

Одна з найважливіших вимог громадян — участь у незалежних виборах. Демократія вимагає багатопартійної системи, щоб, голо­суючи, можна було вибирати з багатьох політичних кандидатів та програм. Голосування переважно таємне, щоб позбутися тиску ке­рівної групи. Право голосу мають усі, за винятком неповнолітніх, осіб, визнаних недієздатними, іноземців.

У конституційній демократії громадян поєднує демократична ети­ка. Демократична етика —поєднання цінностей та постанов, які необхідні для самоврядування. Демократичну етику ще можна ви­значити як почуття толерантності та співпраці, спортивного духу та чесної гри. Її дух передбачає чесні вибори, у ході яких усі кандида­ти домагаються такої самої мети. Демократична етика вимагає від кандидатів цивілізованої поведінки.

Ті, хто програв, повинні при­йняти рішення обраних. Якщо ця партія і влада програли, то пере­дача повноважень повинна відбуватися спокійно. Незалежно від того, хто виграє, обидві сторони погоджуються на співпрацю у вирішен­ні суспільних проблем. Ті, що програють, знають, що не втратять життя і не потраплять до в’язниці, а мають шанс змагатися на на­ступних виборах. Незгода з урядом не означає зради. Демократична етика допускає розбіжності, і це — нормальне явище: висловлюва­ні протилежні думки з метою аналізу всіх можливих напрямків дій та доведення їх до відома публічної влади.

Усі конституційні демократії мають одну спільну рису: влада ке­рівництва обмежена, а народ має права, які закріплені в конститу­ції, і уряд не може позбавити їх. Громадянські права людям дає не влада,-ці права належать людям і гарантовані конституцією. У консти­туційній демократії система урядування побудована так, щоб жод­на група чи орган не отримали надмірної влади. Наприклад, дуже важливо мати незалежне судочинство, але таке, щоб керівна влада в нього не втручалася, не порушувала прав громадян. •

Демократія може зазнати поразки, якщо уряд має досить влади, і навпаки. Демократична система — найкраща форма влади, вона не повинна породжувати анархію чи безладдя. Одночасно необхід­но мати лідерів і розв’язувати проблеми так, щоб демократичний уряд діяв успішно. Всі демократичні парламенти дотримуються по­рядку і регламенту, щоб ретельно обговорити проблеми, заверши­ти дебати та приступити до голосування.

У демократичному суспільстві уряд не керує культурним жит­тям і не контролює його. Цим займаються інші організації, відом­ства. Кожен може брати участь у культурному житті незалежно від приналежності до добровільних організацій, молодіжних груп, спор­тивних товариств, робітничих спілок, релігійних товариств та інших вільно обраних видів діяльності. Влада сприяє культурній діяльно­сті, надаючи субсидії для музеїв та інших культурних закладів, але арт исти, художники, письменники і музиканти не працюють на уряд.

У демократичному суспільстві влада не запроваджує цензури в пресі; вона не може ані призначити, ані відкликати редакторів га­зет. Вільна преса становить джерело контролю дій влад. Не може бути такого становища, щоб газетярі та історики боялися вислови­ти свою думку. Якщо уряд — власник засобів масової інформації, друкарень та видавництв, то незалежні погляди в небезпеці. Отже, свобода преси, слова, думки необхідні не тільки тому, що це — добре, але й тому, що це -— найкращий спосіб спостереження за діями влади, інформування суспільства і зміни поганої політики шляхом публічних дискусій.

У демократичному суспільстві газети, журнали, книжкові видав­ництва, радіомовлення незалежні, не контролюються урядом. Там, де телебачення —- недержавна власність, воно дотримується ней­тральності стосовно внутрішньої політики, не стає на бік жодної зі сторін, не перетворюється в рупор керуючої партії.

Іншою важливою рисою культурного життя демократичного су­спільства є релігійне життя. У демократичних державах у релігійне життя влада не втручається. Різноманітні релігійні конфесії неза­лежні від уряду, а тому поряд існують костели, синагоги, інші свя­тині. Освіта становить кістяк культурного життя кожного суспільс­тва. У демократичному суспільстві доступ до освіти рівний для всіх.

У демократичному суспільстві міліція (поліція) та урядові особи підпорядковані закону як і вся решта владних структур. Оскільки закон — кодекс поведінки, його можна змінювати. Якщо хтось вва­жає, що закон неправильний, то громадянин може звернутися до су­ду, щоб його скасувати (змінити) або до представників у парламен­ті, щоб замінити цей закон.

У демократичному суспільстві влада обмежена не лише щодо по­літики, але й щодо економіки. Слід зупинитися на економіці віль­ного ринку. Власне, навіть американська економіка не є повністю вільною від ринку. Вона поєднує в собі втручання уряду та приватні ринки. Уряд надає певні послуги, але не є власником підприємств, заводів чи сільського господарства.

Більшість американської еконо­міки належить приватній власності. Отже, відносно продажу і попи­ту підприємства отримують успіх або поразку в залежності від того, чи пропоновані продукти та послуги є такими, яких хоче споживач. Зрозуміло, що підприємства, які виготовляють якісні товари, мають успіх, а інші втрачають ринок.

Втручання уряду допомагає змінювати ринкову систему багать­ма способами. Федеральний уряд надає допомогу працівникам, які тратили роботу і підприємствам, які потрапили у скрутне стано­вище, а також надає позики для малих підприємств, виділяє фонди для фермерів, урожай яких загинув через. негоду, дає гарантію на банківські заощадження, соціальне забезпечення, існування різних типів шкіл: загальноосвітніх, релігійних, приватних, створених гро­мадянами, які не бажають, щоб їх діти відвідували загальноосвітні чи релігійні школи.

У демократичному суспільстві школа не є політичним засобом у руках влади. Проте учні повинні навчатися основ демократії — як стати активними громадянами, як голосувати і які погляди є полі­тично правильними. У навчальних закладах навчання здійснюється так, щоб студенти ставили питання, мислили, вирішували різні ас­пекти певної справи і виробляли власну думку.

Наступним важливим аспектом демократичного суспільства є роль закону. Закон — засіб, за допомогою якого здійснюється керівниц­тво демократичним суспільством. У демократичному суспільстві за­кон повинен трактувати всіх громадян як рівноправних, незважаю­чи на їхню расу, походження чи політичні погляди. Не може бути особливих привілеїв для урядовців, посадових осіб, для багатих людей чи щось подібне. Оскільки демократія — це процес, а не готовий продукт, демократичні суспільства постійно переглядають закон, щоб усувати несправедливість і надати йому відповідного значення.

Закон містить гарантію громадянських прав та політичних свобод, Він оберігає громадян від арештів та затримання без суду чи юри­дичної допомоги, від примусу свідчити проти себе; забороняє без­підставний обшук чи конфіскацію. У законі дослівно йдеться про­те, на чому ґрунтуються права громадян у правильному судовому процесі, на медичну допомогу для престарілих, фінансову допомо­гу для убогих.

Уряд здійснює політику, спрямовану на зменшення податків, як стимул розвитку економіки, публічного будівництва житла або для досягнення інших важливих цілей суспільства.

Уряд відповідає за стан економіки і високий рівень життя гро­мадян. Такий вплив здійснюється через податкову, бюджетну полі­тику та визначений відсоток кредитів. Відповідно змінюючи подат­ки, відсоток кредиту та витрати, уряд може впливати на інфляцію, рівень безробіття та споживчі витрати.

Досвід показує, що система, яка спирається на поєднання «кон­тролю та рівноваги» — відповідальна; прагнення до зиску стиму­лює власників та акціонерів виробляти те, чого потребує споживач; уряд регулює умови економіки для запобігання крайностей, а віль­ні Профспілки захищають інтереси працюючих.

12.3

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права: підручник І Мурашин О. Г. — К.: Університет «Україна»,2014. — 561 с.. 2014

Еще по теме Демократія як цінність для суспільства.:

  1. Оборудование для электроэрозионного измельчения
  2. Значение срочного рынка для экономики страны
  3. ИСТОРИЯ РОССИИ. Учебное пособие для абитуриентов и старшеклассников, 2007
  4. Функции административной юстиции и их значение для совершенствования государственного управления
  5. Исследование процесса смешивания шихты для низколегированных порошковых сталей
  6. Примерный перечень вопросов для сдачи зачета по учебной дисциплине «Арбитражный процесс»
  7. Значение рынка производных инструментов для экономики страны и история его развития
  8. ТЕМАТИКА (примерная) курсовых работ по арбитражному процессу для студентов ОДО ЮИ ТГУ
  9. Приложение 4 Листинг программы PPP Switch Simulator, используемой для визуализации процесса моделирования КУ
  10. ТЕМАТИКА (примерная) курсовых работ по гражданскому и арбитражному процессу для студентов ОДО ЮИ ТГУ (комплексные темы)
  11. Теория государства и права: учебное пособие для бакалавров / В. Н. Карташов; Яросл. гос. ун-т им. П. Г. Демидова. - Ярославль: ЯрГУ,2012. - 274 с., 2012
  12. История: курс лекций: учебное пособие для студентов вузов / Е.Н. Дербин [и др.]; под редакцией С.Н. Уварова. - Ижевск: ФГБОУ ВПО Ижевская ГСХА,2015. - 216 с., 2015
  13. П.З Частотная зависимость условий существования объемных и эванесцентных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированного ЛО АФМ с ЦАС. Продольная МОК.
  14. Испытания на растяжение
  15. П.2 Частотная зависимость условий существования объемных и эванес­центных волн TM- (ТЕ-) типа и соответствующих типов сечений ПВВ в коллинеарной фазе скомпенсированого ЛО АФМ с ЦАС. Полярная MOK
  16. Усиление эффекта Гуса-Хенхен на уединенной границе немагнитной и АФМ сред в скрещенных постоянных внешних магнитном и электриче­ском полях
  17. Выводы
  18. Металлографические исследования
  19. Оценка достоверности предложенного расчетного аппарата